Початок історії
Дочитуючи чергову книгу по психології «І» розумів свої помилки в минулому, і тепер озброєний новими знаннями він був готовий переступити за поріг в нове, щасливе життя.
Руйнування старого було подібне для нього як виселитись із старого дому який мав малі розміри. Стіни в якому були зроблені із уже прогнивши дощок. Обізлившись на своїх батьків за такий спадок іде від них, щоб побудувати собі новий царський дім із усіма зручностями. Де він бачив себе у перспективі достойним багатства, і оточений багатствами обіцяними із книг. Повен ентузіазму і нових знань він стримиться зробити їх реальними.
Пройшло декілька місяців. «І» побачив що побудувати нове хороше житло вище його сил і те як жилось скоріше, із батьками, краще тих малих спроб побудувати великий палац самотушки.
Змучений не вдалим ділом, «І» знову заглибився в себе, і вернувся додому. Вдома збита із дощок хатка батьків, стала дуже приємною, і старе життя і навики батьків дали йому більше, ніж спроби жити новим життям описаним у книгах.
Алгоритмічна психологія, визначення
Алгоритмічна психологія написана для людей які складають плани на нове життя. Алгоритмічна психологія – це система пояснююча процес обробки інформації приходящої із реальності , і на основі цієї інформації побудови психічноЇ діяльності людини (індивідуальної реальності).
Друге основне призначення це побудова планів на майбутнє, відповідно цій системі. Користуючись цією системою легше розгледіти правду і неправду. Що є основним критерієм в побудові планів на майбутнє.
Поразка «І»
Отже повернемося до нашого героя. «І» вернувся додому і повторно впав у депресію. Зразу посипалось море порад, від рідних людей, що треба щось робити. Та сили на нові починання покинули його, і він валявся овочем на ліжку.
До його рук потрапила книга Андрійчука Андрія « Алгоритмічна психологія» «І» про себе подумав : « О ще один вчитель життя». Так відбулось наше знайомство. «І» познайомився із відбірними строками мого розуму, найшовши у них найкращого друга . «І» відкрив для себе систему психовичеслень «Алгоритмічна психологія».
Відкриття «І»
Закривши книгу після прочитання перших сторінок «І» дивився перед собою і бачив краєвид за вікном, вікно, карниз на який були повішенні штори, і на іншій карнизній рейці висіла тюль. Штори прикривали частину вікна від яскравого обіднього сонця, створюючи темноту. «І» любив темноту, він ніби ховався в ній від навколишнього світу, який лишав по собі мало приємні відчуття. А тут на ліжку вкритий легкою ковдрою він у безпеці. «І» продовжував дивитись на штори. Штори були золотистого кольору розділенні на дві частини, колір коливався у своєму спектрі, створюючи то темніший то світліший відтінок, позначаючи форму конуса, де штори були скручені в одному місці і прямолінійні в інших. «І» довго ще дивився на штори інтегруючи різні параметри.
У голові виникло питання: «з чого я знаю що це штори?». Потім він підійшов до них і став їх крутити міняючи форму. І привів сусідів, маму, тата, сестру, посадив їх на стільці і показав руками на штори, спитав «що це?», вони відповіли «штори». Потім він став їх мнути і склав у кулак і знову спитав
Після чого вони розійшлись. Но «І» продовжував стояти зрозумівши нове відкриття яке він зробив для себе.
Інформаційні одиниці
Що визначало кусок тканини висячий на карнизі як штори? Андрійчук Андрій писав у книзі яку «І» тримав у руках. Що реальність сприймається мозком через свої органи чуття як «інформаційні одиниці» в одиницю часу, це ніби дивитись на фотографії які змінюються 24 рази в секунду. Тобто ми бачим предмет реальності який відтворюється у нашому мозку у вигляді фотографії. Наступну секунду предмет може змінитись у своїх критеріях. Наприклад, момент коли «І» зімнув штори і змінив їх форму, плюс змінились відтінки. Але все рівно лишився спільний критерій за яким усі присутні були впевнені що предмет перед ними саме штори. Цей критерій є «Алгоритмом смислу».
Саме алгоритм смислу дозволяє дивитись на рухомі предмети. Це подібно тому як дивитись відео коли змінюються картинки, тобто одиниця часу - це є 1/24 секунди для алгоритмів смислу утворених через візуальне сприйняття. Якщо картинка змінюєтьсяз такою частотою, щоб простежити її рух треба визначити головні критерії які збережуться при різних умовах. Ці критерії і є алгоритмами смислу. Вміння виділяти алгоритми смислу дозволяє орієнтуватись в навколишніх речах.
Прогулянка «І»
Вдягнувши стару облізлу футболку і такі ж помнуті потерті джинси «І» вийшов із дому по старій привичці, пройтись одному по вулицях міста в якому він жив. Ступаючи по тротуарній дорожці легкою походкою в його голові стали появлятись думки. І він пригадував строки книги Карла Густава Юнга «Психологічні типи» де він згадував дану закономірність, що прогулянка на самоті навіює на думки. Його погляд охоплював людей ідущих йому на зустріч, будівлі, машини, і поневолі він став думати про події які колись із ним відбувались, про психологічні системи на яких він розраховував досягти щастя. Прогулянка його заспокоювала і повернувшись додому, він подивився перед собою і зупинив погляд на шторах, посміхнувшись він взяв книгу «Алгоритмічна психологія» і приступив до читання.