Розділ 28. Підтримка

- Сава? - здогадалася Веста.
- Так. Ти навіть не уявляєш, який у нього голос, - усміхнувся Давид, згадуючи, як Сава співав йому весь вечір, поки сусіди не почали стукати у стіни, двері, батареї. 
- Але чи погодиться він? - запитала Веста, але вже не відкидала ідею про кондитерську.
- Звісно, що погодиться, а коли побачить, які чарівні дами працюватимуть із ним, то його й не виженеш з роботи, - інтригував тітку Соню Давид та спостерігав, як у її очах починають стрибати бісики.
- Швейцар, що співає. Оригінально, - розмірковувала вголос жінка. - То коли приступати до роботи? - ошелешила усіх запитанням тітка Соня.
- Хм... - усміхнувся Давид. Він бачив, що спільниці у нього вже є, лишилося тільки остаточно переконати Весту. - Усе залежить від Вести.
- Я не знаю, чи зможу. Це все не так просто, як здається, - розмірковувала Веста, насипаючи Давиду салат, який вона швидко встигла нарізати.
- Зможеш! - впевнено мовив чоловік. - Я не знав, що є у холодильнику, але йшов з намірами повечеряти, а ти змогла мене здивувати та накрити стіл на чотирьох. Повір, якщо ти наважишся, то знайдуться і гроші, і підтримка. Поглянь, які в тебе працівниці вже є. Пропоную завтра зробити мозковий штурм та придумати, як рухатися далі. Весто, повір, ти здатна на набагато більше, ніж ти вважаєш, - мовив Давид та накрив її долоньку своєю рукою. Консьєржка та Валентина Василівна тільки тепло усміхнулися. Мммм... Який чоловік?! Впевнений, рішучий. Як такому не довіритися та не втілити мрію?
- Добре, я обіцяю над цим подумати, - мовила Веста. 
Давид був задоволений результатом. Він із задоволенням з'їв усе, що було у його тарілці, подякував та пішов, бо мав ще разом з Савою та хлопцями роботу. Він розумів, що будуть потрібні гроші, і чималі.
- Весточко, я тебе дуже прошу, погодься на пропозицію Давида. Я чомусь впевнена, що у вас усе буде добре, і не тільки з бізнесом, - прошепотіла тітка Соня, коли вже йшла з її квартири. - Я готова працювати безкоштовно, аби тільки серед людей. Можеш на мене розраховувати.
- Добре, дякую вам, - мовила Веста. Все-таки добрих людей у цьому світі більше.
- На добраніч, - мовила консьєржка та вже біля ліфта продовжила сама до себе: - Кохання таки чарівна річ. Ех, де моя молодість?
Веста та Валентина Василівна прибирали зі столу та говорили про пропозицію Давида, коли зателефонувала Олена.
- Доню, я посуд помию. Дозволь мені бути корисною та допомогти, - мовила свекруха.
- Дякую, - відповіла Веста та пішла до своєї кімнати.
- Привіт, подруго, - мовила Олена у динамік телефона. - Ти як? Як той придурок?
- Привіт, навіть не знаю, - відповіла Веста. - Я вже й забула про нього.
- Ого! І чим це ти була зайнята, що забула про Василя? Розповідай! Я хочу все знати.
- Давид мене повіз до приміщення, яке продається, та каже, що там варто відкрити кондитерську, - розповіла Веста.
- Ого! От молодець! Але так нечесно! Як це так взяв і повіз? Мені ж цікаво. Боже, кондитерська! Ти ж мріяла готувати. Який він молодець! Розповідай! Я хочу все знати, - просила подруга.
- Я привезла Валентину Василівну до себе і вирішила зустрітися з Давидом, аби з'ясувати, чому його усі називають "альфонсом". Не схожий він на утриманця. Ще й Василь вчора надіслав купу бруду про Давида, - ділилася з подругою Веста.
- Звісно, а хто ж ще?! А Василь білий і пухнастий. От скотиняка! Сам гівно, то всіх інших хоче очорнити. Не слухай його! 
- Та не слухаю, але ж ти й сама чула, що Давида "альфонсом" називали у клубі, - мовила Веста.
- Та мало як називати можуть. У нас люди є такі заздрісні, що з білого чорне за три хвилини зроблять. Ой, не відволікайся. То що у клубі?
- Давид сказав, що має прізвище Альфонсов. Звідти й прізвисько.
- От бачиш, усе має пояснення, а ти себе накрутила. А далі? - запитала Олена, якій кортіло дізнатися, що ж відбувалося між ними.
- Ну, далі був їхній феєричний виступ у клубі. Давид з Кексиком був хмарами, а Бичара - юним орлом, - сміялася Веста.
- А хто такі ті Кексик і Бичара? - запитала Олена. Юний орел, це як? Ти хоч фотки мені зробила? - запитала Олена, радіючи, що подруга сміється.
- Це друзі Давида. Він з ними виступає. Минулого разу, коли вони були янголами, з Давидом виступав Кексик, - розповіла Веста. - Вибач, але не додумалися відео зняти, бо реготала, напевно, гучніше за всіх.
- Кажеш, що з друзями тебе познайомив? Молодець! А відсутність відео пробачаю тільки тому, що навіть зараз ти усміхаєшся. То що там щодо кондитерської? Я поки нічого не розумію, - мовила Олена.
- Після знайомства з друзями Давид повіз мене до приміщення, яке продається і запропонував відкрити там кондитерську, - розповіла Веста.
- Чудова ідея! Я його цілком підтримую.
- Оленко, але ж те приміщення треба купити. Де взяти гроші? А обладнання? Персонал? Це все шалені гроші, - сумно мовила Веста.
- Розлучайся з тим козлярою, забирай гроші та вкладай у кондитерську. Правильно Давид усе придумав.
- Легко сказати. Не думаю, що Василь так легко віддасть фірму чи хоч якусь частину грошей за квартиру, - сумно мовила Веста.
- Ти не сама! В тебе така підтримка, що ти таки відкриєш свою кондитерську. Навіть не сумнівайся! - впевнено сказала Олена.