23. Кохання чи ненависть

Гейб

Прокинувшись  вдосвіта, я несамовито хотів якнайближче бути поряд з коханою та своєю єдиною жінкою. Нервово ходячи по кімнаті, я не стримався, швидко прийняв душ, одягнувся та поспішив на зустріч до маленької. Мій звір був в нетерплячці як і я сам. Відчуття, що вона поряд і я знаю хто вона, просто накривали з головою. Я хотів підготувати її до інформації, яку виллю на неї сьогодні вранці, тому наперед заскочив до її улюбленої кав'ярні, набрав смаколиків і переплигуючи сходи добіг до її дверей. Спочатку дзвонив, безліч разів - але жодного шороху з її квартири. Потім вже почав калатати у двері. Мене вже брав розпач, невже десь пішла, знаючи що я прийду?

Але ні....почув тихі кроки моєї дівчинки і приготувався її зустрічати. Відчинивши двері, я стояв в усій красі: з букетом квітів, пакунком з її улюбленої кав'ярні і просто поїдав її поглядом. Вона ж, оглянувши мене, такого свіжого і енергійного, почала напирати на мене:

 - Гейбе! Якого дідька? Ти час бачив? - саме вказавши на маленький годинник на руці, вона поглянула ближче і побачила там  6 ранку.  -  6 ранку, ти геть здурів? 

 - Вибач, трохи не розрахував з часом, бо не міг дочекатися зустрічі, - протягнув їй букет червоних троянд і посміхнувся на всі тридцять два зуби.  - Це тобі також... тобто нам...взяв до кави. - як ні в чому не бувало мовив я, протягуючи пакет з кав'ярні.

 - Гейбе, зараз 6 ранку і кав'ярня ще зачинена. Як ти дістав ці солодощі? - з подивом у голосі сказала вона..

- У мене свої  секрети. - з посмішкою відповів я. Ну не буду ж я їй казати, що заплатив в рази більше ніж коштує ця випічка,  господарю кав'ярні, щоб він відчинив її для мене так рано, а його дружина напекла свої смачнючі булочки, які полюбляє моя маленька. Нехай для неї це буде секрет.

 - Сподіваюся всі живі та здорові? 

 - За кого ти мене маєш? - майже обурено мовив я. - Звичайно, що всі живі та здорові.

- Добре, добре. Я тобі вірю. Не думала я, що ти прийдеш ні світ ні зоря. Тобі доведеться мене почекати, поки я прийму душ і...

От тільки мова пішла про душ, як образи в моїй голові відобразили всі мої почуття до цієї крихітки. Що ж ти робиш зі мною, мала?

- Авжеж, крихітко. Я почекаю ще кілька хвилин, але більше чекати не буду. І так достатньо.  

Я стою і спостерігаю, як міняється вираз обличчя у моєї дівчинки. Як в однієї мініатюрної і вродливої брюнеточки змінюються почуття. Від не розуміння з шаленим серцебиттям до усвідомлення, що їй це не сниться. А мені величезних зусиль вартує не зірватися і не схопити таку бажану бестію. Більш привабливої для мене жінки, яку доля підкинула мені, варто було і чекати. У ній манить все. Вона розумна, щира у своїх почуттях, хоч і боїться відкритися попри якісь таємниці. Але я сподіваюся, що скоро все налагодиться. Її точена фігурка з апетитними формами, хоч зараз і не одягнена у дорогу сукню, та попри звичайну футболку і спортивні штани, виглядає такою домашньою, теплою, що  хочеться не відпускати її  від себе, а ось так прокидатися рано вранці в її обіймах. Її величезні карі очі, і губи, пухкі, ніжні та солодкі, один погляд на них, будить у мене найвідвертіші бажання, найбезсоромніші пестощі. Хочу її до болю. Мотнувши головою, збираю себе до купи, бо ці солодкі думки зараз зірвуть мій план і я просто не втримаюся. Вона проводить мене на кухню. Щоб відволіктися від картинок, які малює мій розум у голові, поки Тіана приймає душ, а могли б зараз разом приймати, після... До біса все....я не можу більше, вже хотів йти до неї у ванну кімнату, як раптом почув її зойк. Швидко кинув чайник та пересік кімнату у два стрибки, я вже біг до своєї дівчинки. І від побаченого, я просто втратив дар мови. Обвів гарячим поглядом її тонкий стан, оголені груди, хоч Тіана і намагалася прикрити, та все ж таки я уловив найпікантніші вершинки у своєму погляді, спустився нижче і все....далі не пам'ятаю, як опинився поряд з нею. Притяг її за обличчя і впився голодним поцілунком у її вуста. Рукою стискаю її талію, вона притуляється до мене ще сильніше, притягую її ближче, даючи відчути, настільки вона бажана для мене. По моїй шкірі підіймаються табун мурашок від її дотиків, коли вона проводить рукою по моєму животі, моє дихання перехоплює, низ живота наливається тяжким жаром і сил протистояти цьому напору в мене немає. Я роблю різкий вдих, наповнюючи свої легені її запахом, вловлюю її туманний погляд, потемнілий від бажання, і це мене накриває. Буквально на очах, я перетворююся на голодного одержимого чоловіка, хижака, який готовий затягти свою жертву у своє лігво. Але не сталося того, чого я так мріяв...

 Прокинувшись від мари та насолоди яку давав їй, тут і зараз,  вона мене  зупинила. А щоб його! Вона ходить по краю леза! У мене вже немає сили терпіти це бажання. Вона з мене знущається?

- Не треба, прошу. Зупинись - підняла на мене майже заплакані очі. - Ми обоє робимо помилку.

 - Ні, це не помилка. Ти не розумієш? Ти моя. Єдина, яку я шукав все своє життя. Це ти Тіано. 

 - Що? Що ти сказав?  - розширеними зіницями вона дивилася на мене, наче вперше побачила.

- Ти моя істинна. Тепер я в цьому впевнений на всі сто.

- К..коли?....Чекай?.... Ти зараз почув мій запах....Дідько, Гейб....я ж купалася, звісно ти почув мій запах.... Що? Та яке зараз? Зараз я зрозумів, що ти до мене не така вже й холодна, мила. Просто сама не усвідомлюєш, що робиш кожного разу, коли торкаєшся мене. Але ж такого я їй точно не скажу. Я ще пожити хочу. Тому говорю, щоб розставити всі крапки.