8. Зустріч

План Тіани був таки доволі гарний, і для нас в цей момент -  час, який ми вигравали, довівши план у виконання,  був просто на вагу золота. Він міг зберегти життя Лії. Степан Аркадійович, Марк, Гейб та Дерек сиділи у вітальні та обговорювали план дій.

 - Спочатку треба повідомити Лію, щоб вона була готовою до втечі. - сказав Степан Аркадійович.

 - Так, згоден. Лія повинна бути в курсі всіх наших справ, щоб не спровокувати його до необдуманих дій. - погодився Дерек. - хто знає що у нього в голові коїться.

 - Та він хворий! Ви що, покладаєтеся на план цієї дівчинки? - з нерозумінням запитав Гейб.

- Так, це найкращий варіант для моєї доньки вийти з їхнього лігва неушкодженою. Тому так, я вдячний Тіані за її допомогу. - сказав батько Лії.

 - Слухайте, ми всі тут дорослі, нападемо на їх будинок, зробимо це зненацька і все! Він у наших руках!  - запропонував зухвало Гейб.

 - Ні! Габріелю, будь ласка! Я не хочу щоб Лія постраждала. Мені також план Тіани здався найкращим. Давай не будемо тягнути з ним.  - крикнув Дерек, міряючи кімнату кроками. - Я кохаю її, я не можу втратити їх. Не можу!

 - Добре, друже! Добре! Зрозумів! Видихай! Як скажете, але я не довіряю цій крихітці! Ну що вона може, вона ж людина?! А ми відправимо її прямо у їх лігво! Хто знає, що там може трапитися з нею?  - з хвилюванням промови Гейб. 

У своїх думках, він не відпускав постать стрункої темноволосої дівчини. Щось зачепило його. Вона його і дратувала, але водночас цікавила. Хоробра мала. - з посмішкою подумав Гейб.

 - Що тебе насмішило? - запитав Гейба Марк

 - Що? Еммм.... та ні.....Нічого.! Так! Пригадав дещо! - махнув Гейб зібравшись з думками.

 - Ну добре, але виглядаєш чимось дуже задоволеним! - усміхнувшись, сказав Марк.

 - Дерек, ідея Тіани щодо істинних пар гарна. Ти можеш подумки зв'язатися з Лією і повідомити їй план наших дій? - запитав Марк.

 - Так, зроблю. Зараз цим і займусь. Я піду до своїх людей, також підготую їх.- сказав Дерек і пішов до озера, де була зібрана його зграя.

 - Добре, тримай нас у курсі справ з Лією. - кинув у відповідь батько Лії, також виходячи з кімнати.

У вітальні залишилися Марк та Гейб.

- Ти дійсно довіряєш Тіані? - запитав Гейб, підкурюючи сигару.

 - Так! Я ж вже казав. Вона дійсно врятувала нас. - пояснив Марк, з подивом кидаючи погляд на друга. 

 - Добре! Якщо ти довіряєш цій малій, то і я спробую.  - пояснив Гейб, чим здивував Марка

- Так? Нічого собі! Ти Гейб? Чи мого друга підмінили? - з подивом запитав альфа.

 - Так! Ну годі тобі! 

 - Сподобалася?

 - Що??!! З чого ти взяв?

 - Ти сидиш свердлиш поглядом вхідні двері, - поглянувши на свій годинник, Марк продовжив, - ось вже годину. Це ж очевидно!

 - Емм. ні......я....Чорт! Ти взагалі не туди дивишся!!! - зніяковівши промовив Гейб. - Та й взагалі, вона людина....я....

 - Ну то й що, що людина. За те яка. Але знай, якщо просто погратися, не раджу. Я її скривдити не дам.

 - Оу  оу... Легше..  - з цікавістю поглянув на Марка Гейб. - Що, відшила тебе, кароока ?

 - То ти й колір очей її вже запам'ятав - зареготав Марк.

 - Та йди ти!!!! Чого причепився!! Не треба мені твоє дівчисько!  - відступив Гейб, піднявшись з  дивану, націлився на вхідні двері. - Але у мене буде умова в цій грі!

 - Яка?  

 - Я поїду з нею на швидкій допомозі. Він мене не пам'ятає, отже я замаскуюся, буду просто водієм швидкої.

 - Отакої.  - замаслившись, відповів Марк.-  Добре. Я згоден. Заодно приглянеш за Тіаною.

 - Неодмінно! Очей з неї не спущу.! - сказав Гейб та вийшов.

Марк

Чи хотів би я щоб Гейб залицявся до Тіани? Ні, однозначно ні! Але цікавість друга до Тіани була не простою. Я давно вже не бачив друга такого живого. Його очі загорілися вогнем, коли він побачив її. Звичайно, вона мені подобалася, але я розумів, що вона не моя істинна. Я був поряд з нею, коли вона пахла собою, так, я відчував її справжній запах і розумів, він для мене приємний, але це не вона. А скривдити її я не  хотів.

Гейб

Прилетівши першим же рейсом, я побачив друга, який вже зустрічав мене в аеропорті.

-Здоров, Гейб! - обійнявши мене, сказав Марк.

 - Здоров! 

- Як долетів?

 - Добре! Втомився дуже, але це мої проблеми. Потім розповім.  Зараз не до них

 - Добре, поговоримо - сказав Марк.  - Буде час. - сівши за кермо автомобіля, додав Марк та завів двигуна.

Дісталися поселення ми швидко. Потім була розмова про план дій! Обговорення було досить напруженим як і  вся ситуація, але ми намагалися у всьому розібратися і обдумати план подальших дій. Неочікуваний поворот подій ,який стався при нашій чоловічій розмові, ввірвалася дівчина у нашу розмову, від цього я втратив дар мови і трішки випав з часу.