7.3

БЕРЕСТ

— Я ще досі не почув конкретних умов, відьмо, — сказав він. — Цей танок уже набрид. Скажи прямо, чого ти хочеш? Я вирішу.

Верховна посміхнулась.

— Ні. Так це не працює. Ти не купуєш послугу, Берест.

— Хіба?

— Ти справді не розумієш, чи просто прикидаєшся? — додала вона.

— Я розумію, що ти тянеш час. І що кожне зайве слово тут — це ще одна спроба продавити мене на те, чого я не віддам. Не вийде.

Декілька свічок раптом погасли.

— Сміливо.

— Економно, — поправив Альфа. — У мене немає часу на твої ігри. Або кажи умови, або я шукатиму інший спосіб повернути істинну. Без відьом.

— Без нас тобі не впоратись.

— Хочеш перевірити?

Відьма підтиснула губи, вперше демонструючи невдоволення. Вогники ще декількох свічок погасли, вітру не було.

— Ти зараз дуже близько підійшов до того, щоб зробити дурницю, Альфо, — верховна підняла очі.

Ведмідь піднявся, вперся в ребра зсередини, готовий рвонути вперед навіть без команди. Лише мить відділяла Береста від війни між перевертнями та відьмами.

— Не думаю.

Верховна шумно видихнула, перестала тиснути на нього силою. Схоже, і вона не надто хотіла відкривати ще один фронт.

— Ти просиш нас полізти туди, звідки не повертаються. І витягнути звідти ту, яка вже стала частиною цього. Тож питання не в тому, скільки ти готовий заплатити. А в тому, чи є в тебе щось, заради чого нам варто ризикувати.

Берест нахмурився.

— Я сам піду за Ліною, вам взагалі не потрібно лізти у це. Тільки відкрити портал.

Верховна ледь нахилила голову.

— Думаєш, це двері? Відкрив — зайшов — вийшов?

Берест нічого не сказав. Бо десь так він і уявляв.

— Порожнеча не має входів, — продовжила вона. — І не має виходів. Є лише місця, де вона дозволяє себе торкнутись. І кожне таке місце — нестабільне. Ти підеш туди, добре. Це твій вибір. Але якщо ти не повернешся…

— Тебе це не зачепить, — перебив він.

— Мене  ні, — легко погодилась відьма. — А от тих, хто буде тут, так.

— Я не прошу вас іти зі мною.

— Ти просиш нас утримати шлях, — змахнула руками вона. — А це комусь доведеться стояти на межі й не дати Порожнечі пролізти сюди, а комусь — йти туди. Це небезпечна і дорога робота. Тож давай без ілюзій, Альфо. Ти не підеш туди один. Ти або йдеш із нами, або не йдеш взагалі.

— Не треба мною керувати, відьмо. Я цього не люблю.

— От і добре, — спокійно відгукнулась верховна. — Значить, не витрачатимеш час, роблячи вигляд, що маєш вибір там, де його немає.

— Вибір є завжди.

— Звісно, — легко погодилась вона. — Можеш розвернутись і піти. Можеш чекати, поки вона сама повернеться. Або не повернеться. Це теж вибір.

Берест провів язиком по губах, але нічого не сказав.

— Але якщо ти хочеш її витягнути, — додала відьма, — ти гратимеш за правилами цього місця.

— Доньку не віддам.

Вона відмахнулась, наче це справді було дрібницею.

— Сама прийде вчитись — не втримаєш.

Берест повільно видихнув. На секунду заплющив очі, а коли розплющив їх — в погляді не було і дрібки невпевненості.

— Це буде її вибір, — сказав він. — Не твій. І не мій.

Уста верховної розтягнулись у кривій посмішці.

— Ти й досі думаєш, що тут хтось питає твого, чи її дозволу.

— Я думаю, що інакше Стефу ти не отримаєш. Бо якби могла, вже б взяла.

— Добре, — сказала відьма після короткої паузи. — Залишимо це. Ми відкриємо тобі портал і допоможемо дістатись до істинної, але якщо Порожнеча її змінила — ти сам покінчиш з нею, не тягтимеш сюди. Зрозумів?

— Зрозумів.

Вона ще секунду тримала його погляд, ніби перевіряла, чи справді він погодився.

— Добре. Бо я не виправляю чужих помилок вдруге.

Берест пересмикнув плечима.

— Цього не знадобиться.

Верховна мовчала, наче чекала, що щось в Альфі ось-ось і дасть тріщину. Не дочекалась.

— І все? Ти навіть не сперечатимешся?

— Ні. Якщо Порожнеча перетворила Ліну на монстра, то в ній вже не залишилось моєї істинної.

— Гарно сказано, — посміхнулась відьма. — Майже переконливо. Тільки от… ти сам у це ще не повірив. І саме це може стати проблемою, коли дійде до справи.

— Проблем не буде, — запевнив її Берест.

Верховна поглянула на нього так, ніби це її не переконало, але й не здивувало.

— Тоді ще одна умова.