Алергія на студентку

Глава 3

Астрея з полегшенням видихнула, коли нарешті опинилася у широкому коридорі. Якби не відсутність вікон, вона б ні за що не здогадалась, що знаходиться під землею.

— Ти до Теламона? — Періфет зупинився на відстані кроку та байдужим поглядом окинув скуйовджене волосся.

— Ні, мені потрібен Текеші. Не знаєш, який кабінет? — вона роззирнулась та дістала з кишені лист, щоб пошукати номер аудиторії.

Періфет скептично вигнув брову:

— Кінець жовтня.

Сьогодні Астрея вперше за два місяці навчання з’явилась у підземеллі.

— Це якась нова метрична система? Десятий? — вона удала, що не зрозуміла натяку.

— Оцей, — він кивнув на двері, що знаходилися навпроти підвалу, та попрямував до сусіднього кабінету.

— Дякую, — ледь чутно пробурмотіла Астрея услід.

Вона обережно постукала у двері та зазирнула до кабінету.

— Мій робочий день закінчився, — замість вітання повідомив прохолодний голос. — Приходьте завтра.

Астрея так і заклякла на місці. Тобто, мало того, що вона дарма подолала цей пекельний шлях, то ще й завтра мала б його повторити?

— Ні, ні, ні! Я не можу завтра, — вона заскочила до похмурого приміщення та зупинилась перед високим чоловіком з портфелем для документів у руці.

— Відраховуєтесь?

— Що…? — Астрея, наче кролик, пів хвилини нерухомо дивилась у вузькі зіниці жовтих очей. — Ні, чому…

— Ви з грошима?

— Ні, я…

— У мене феноменальна пам’ять на обличчя. З першого погляду на групу я можу сказати, кому доведеться платити в кінці навчання, а хто складатиме всі іспити своїми силами. І судячи з того, що вас я не пам’ятаю, ви вирішили добровільно приєднатися до першої групи.

— Ні, я просто…

— Ви просто два місяці не з’являлись на моїх заняттях. Я все розумію. Суму я вказав у листі, — Текеші скосив апатичний погляд на зім’ятий аркуш в її руці, — пані Астреє. Якщо зараз ви її з собою не маєте, не бачу причин вас затримувати.

Нижня губа дівчини почала тремтіти.

Текеші схилив голову набік:

— Я занадто довго на цій посаді. Мене не чіпляють чужі сльози.

— Я… Я не маю грошей. Не тільки з собою.

— Попросіть у батьків, заробіть. Чому це має мене хвилювати?

— Я… Я знаю предмет. Я можу скласти всі іспити та тести хоч зараз, — вона утерла рукавом сльози. — Несправедливо мене карати через таку… дурість.

— То дисципліна для вас — дурість? — Якби Астрея була присутня хоч на одному його занятті, то здогадалась би, що людина, яка через ненависть до запізнень та неорганізованості зачиняє двері кабінету за п’ять хвилин до початку заняття, не оцінить таких висловлювань. — Який безглуздий шлях до відрахування, — Текеші не підвищив голос — лише вигнув брову. — Але гаразд, — він повернувся до великого дубового столу, поставив портфель на стілець та дістав з нього кілька аркушів. — Я витрачу десять хвилин свого вільного часу, щоб довести вам, що ви нічого не знаєте. Сідайте, — Текеші вказав на єдине м’яке крісло за столом викладача. Збентежена Астрея залишилась стояти на місці. — Чого стоїте? Сідайте. Другого шансу не буде.

Астрея обережно обійшла чоловіка та повільно опустилась в крісло. Вона у підземеллі, з якого уявлення не мала як вибиратися, а на горизонті маячило відрахування — чого ще боятися?

— Тут тільки тести та кілька питань без варіантів відповідей. Думаю, для людини, яка готова скласти іспит хоч зараз, десяти хвилин буде більш як достатньо, — Текеші поклав перед нею п’ять аркушів та олівець. — Прошу, — він схрестив руки перед собою та сперся на учнівський стіл навпроти.

Астрея обережно взяла олівець та посунула до себе листи. Хвилину вона ознайомлювалась з питаннями, після чого швидко почала обводити правильні відповіді. За п’ять хвилин Астрея дописала останнє речення, а Текеші встав поруч зі столом та почав переглядати відповіді. Він взяв долоню дівчини, що перекривала питання та посунув. На третьому аркуші він вказав пальцем на одну з відповідей:

— Уточніть.

— Синій.

— Що «синій»?

— Сапфір.

— Ви повними реченнями вмієте розмовляти? — Текеші почухав праву руку.

— Синій сапфір належить до дорогоцінних каменів першого порядку.

— Що вивчає онтогенія мінералів?

Цього питання не було в тестах.

— Морфологічні ознаки взаємозв’язку мінералів.

— Демантоїд чи жадеїт?

— Демантоїд.

— Що «демантоїд»? — він почухав передпліччя.