розділ 6

Тірен.

Купа дебютанток в палаці — то завжди проблема. Особливо якщо якась зараза рознесла ледь не по всьому королівству, що в палаці завелася спеціальна чи то відьма, чи чиясь матінка, чи просто знатна сваха, чи все одразу. Було навіть неважливо, що ж таке в палаці завелося. Головне, що воно могло дуже вдало видати заміж кого тільки захоче. Он одну з принцес взяло і видало заміж за родича північних королів. Ага, всіх разом. А поки не видала, ніхто й не підозрював, що це родич. Ну, дивний родич якийсь був, але це теж неважливо. Головне, що відшукала кого треба і оженила на тій, котра хотіла.

Хтось сподівався, що після цього хоча б половина дуреп королівства зробить ласку і залишиться вдома, не ризикнувши їхати в столицю зимою?

Ага, взяли і залишились. Та там до літнього сезону балів і дебютанток всіх вартісних чоловіків розберуть, жодного не залишиться. Як тут не поїхати можна?

Чесно, якби Тірен дізнався, хто ж ту відьмо-сваху придумав, власними руками б придушив, а тіло вивісив на воротах, як років двісті тому один з королів робив. Може хоч після цього всі фантазери і пліткарі тихо-мирно видумували б привидів синьої тітоньки, щось страшне в підвалі, кривавого короля і вічно голодну діву, і не чіпали ті високі матерії, після котрих дебютанток приїжджає вчетверо більше від звичайного і половина з них повні дурепи.

А там, де дурепи, там і неприємності. Бо заради свого щастя вони у що завгодно влізуть, з великими наснагою і бажанням. А в деяких іще й родичі, котрих краще не чіпати. І це все на ньому.

Неприємності насправді почалися вже на четвертий день після приїзду першої півсотні дівчат. Одна примудрилася з кимось кудись втекти. Надія і гордість свого батька, єдина спадкоємиця статків. І хто виявився винуватим? А варта. Чого це вони не хапали дівицю за спідницю і не тримали її, поки родичі не прокинуться?

Іще одна не придумала нічого краще, ніж сперечатися з молодими бовдурами на поцілунки. Дуже розумною і вдачливою себе вважала. Добре хоч її відразу забрали додому, поки на щось цікавіше не посперечалася.

Далі стало гірше, бо дівчат наїхало більше. Взяти тільки ту дивачку, котра вирішила спіднє продемонструвати. Когось вона навіть зацікавила після цього. Смілива дівчина, додому не втекла в сльозах.

Ще якась пішла дивитися на коней разом зі старою нянькою і гепнулась обличчям в сліди конячої життєдіяльності. Як та нянька голосила, причому про те, що дівчинку ледь не вбили і це точно змова. Ага, з конем змова.

На чутки, що хтось посеред зими вискакував майже голий на балкон і кудись біг, а вслід кричав якийсь чоловік, Тірен принципово не звертав уваги. Ніхто ж не скаржиться, правильно?

В цілому, дівчат потрібно було чимось зайняти на увесь день. Зайняти так, щоб жодна не хотіла займатися ще й якоюсь дурнею, всі тихо-мирно спали ночами і не прокидалися надто рано заради походу до конюшні. А іще бажано, щоб хоч якась частина не витримала і поїхала хоч додому, хоч до родичів до самого початку балів, хоч до демона глибин в пащу.

Ну, хороша біла ідея. Правда за реалізацію взялись надто завзято і чиясь матінка вже пробивалась до короля, щоб поскаржитись, що її дочку голодом мордують.

Але й це було не найгірше. Найгірше, що майже одразу після приїзду дебютанток захист палацу почав реагувати на щось незрозуміле. Не в сімейній частині, що б нікого не здивувало, а в гостьовій. Змови проти короля, то ж святе діло і куди без них? А ось коли щось дивне з’являється в гостьовій, це може бути що завгодно. Від проклятійниці, котра не знає, що вона проклятійниця і меле своїм язиком наліво й направо, до потомка якогось бога, в котрому взяв і прокинувся подаруночок далекого предка.

А може просто чергова дурепа щось невідоме звідкись витягнула і тепер старанно годує.

Чи відьма знову завелась, ненавчена, ображена на весь світ, і потихеньку обживається.

Чи…

Та що завгодно могло бути. Навіть прекрасна діва, котра вирішила тихо і мирно повбивати всіх найгарніших суперниць.

Заморочені до краю придворні маги походили по гостьовій частині палацу і нічого не знайшли.

Позичені відьми теж не знайшли, але це нічого не означало. Їм, щоб щось швидко і напевно знайти, потрібно за щось зачепитись. А тут навіть майбутнє невизначене, як ти не ворожи і куди не дивись. А іще постійно зима випадає. А тут і так зима. Дурня якась виходила. Можливо щось збивало, а можливо дійсно нічого не було.

Врешті Тірен вирішив сам походити, заради самозаспокоєння.

А потім не посоромиться, візьме за шкірку Марека і піде в храм його улюбленої богині по допомогу. Бо Тірену щось дуже-дуже не подобалось. Він не розумів що саме. І це йому не подобалося іще більше.