післямова бібліографа,  або  l'accord des fables

післямова бібліографа, 

або 

l'accord des fables

Більшість того, що ми нині вважаємо знанням, з’явилося з красивої вигадки. Багато того, що ми знаємо, це просто байки (fabulae – себто ще й міфи), вигадані раніше. Тому я вирішив зробити таку книгу, у якій би вигадане мною перетікало у вигадане до мене, і навпаки. По закутках бібліотек є стільки дивовижного, що іноді навіть не обов’язково вигадувати. Достатньо поглянути. 

До того, як Шампольон розшифрував єгипетські ієрогліфи, єгиптологія була казкою для доро-слих, яку переповідали від часів анти-чності і аж до Атаназіуса Кірхера включно. Для греків Єгипет був не територією, а символом. Казковим світом, де пам’ятають Атлантиду. Моя героїня, збираючи із різних книг виписки про єгипетську старовину, цілковито покладається на все, що було відомо до шампольонівського відкриття. А саме – на давньогрецькі тексти, у яких від справжнього Єгипту фараонів поступово на лишилося нічого. Чим менше залишалося «правди» у цих оповідях, тим важливішими вони ставали для людей, бо не кажучи нічого «дійсного», вони починали говорити те, що від них хотіли почути. 

Надихали мене до письма друзі, а також – відлуння з прочитаного кілька років тому в Сей Сенагон, Мурасакі Сікібу, Яна Потоцького, Вірджинії Вулф, Маргеріт Юрсенар, Паскаля Кіньяра, а також ті, чиїй пам’яті присвячена ця книга. 

in memoriam

Milorad Pavič

Umberto Eco

Wisława Szymborska

Jorge Luis Borges

Україна – Греція – Україна 

2009 – 2016