Манефон (ІІІ-ІV ст. до н.е.). Жрець Серапіса із Геліополя, сучасник Бероса, вавілонського жреця бога Мардука. Мешкав у Себеніті і так прислужився до поширення культу свого божества, що удостоївся бюсту навіть у Карфагені.
Одні тлумачать його ім’я як «пастух», а інші – «правда Тота». У листі до Птолемея ІІ Філадельфа він говорить, що є «верховним жрецем і писарем у храмах Єгипту». Його допустили до священного дерева в храмовому залі Геліополя. На цьому дереві була зображена богиня Письмен і Бібліотеки. Усе, що богиня йому повідала, він відкрив грекам, аби показати давність єгиптян.
Йому належить книга списків єгипетських царів, і поділ на династії, запропонований у ній, прийнятий і досі. Ці списки були синхронізовані з іншими відомими хронологіями давніх народів Яном Потоцьким. Своє дослідження «Хронологія перших двох книг Манефона» він завершив так: «Із усього того, що я щойно сказав, випливає узгодженість якщо не досконала, то щонайменше достатня між хронологією Манефона, євреїв, греків, Пароською хронікою і ваві-лонською хронікою Бероса. З цього також випливає, що все це – історія, адже байки не мають хронології».
Ще йому приписують інші твори, зокрема «Про виготовлення пахощів куфі», але не маємо певності щодо їх автентичності.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
