Список 7: Космографія, який містить листування Геро та Леандра під назвою "Океани змори"

Список VII

КОСМОГРАФІЯ

Рівнини мудрості 

Ненавмисні гори

Кепські ріки. Мовляв, течуть звідтоді, як почалися.

Населення підводних міст уздовж широких течій 

Берег навпроти вчора

У книзі оповідається про труднощі перекладу. Після трирічної подорожі морем, пустелями і горами посланці доходили до правителя Східної Країни. Посланець казав придворному тлумачеві: 

– Наш монарха бажає миру і торгівлі з вашим і підносить ці дари. 

Тлумач перекладав: 

– Ці варвари із-за Великих гір і Темної пустелі сказали, що приносять данину від свого нікчемного вождя, який почув, що ти – владика світу, і вирішив схилити голову перед тобою. 

Правитель звеселився душею і велів обдарувати послів, а їм відповісти, що приймає їх вождя за свого васала. Тлумач переклав: 

– Наш правитель радий дружбі з вашим і сам шле йому дружні дари. 

Посланці, зрадівши, що йшли не марне, схилилися в поштивому поклоні. 

Що це означало, правитель ясно зрозумів і без перекладу. 

Також тут були книги: 

Спокій через дорогу вечора 

Звістки з-поза чому і навіщо 

Метали нізвідки 

Дерева натовпів  

Океани змори – містила листу-вання Герони й Лендра, з нього й було переписано таке:

Ти дозволив думати про себе спокійно, згадувати наші зустрічі по той бік протоки, про обійми по той бік літа. Автомобіль, шо привіз нас до заміського будинку, був аж прозорий від весняного світла, і ти був мені майже не знайомий від свого щастя. Задовго до моєї появи ти вже мав бути інакшим, і хто мене з тим тобою познайомить? 

У тобі мало бути ще стільки легкості, твоя хода не залишала слідів, а помах руки не бентежив води. Твої коханці говорили незнайомими мовами, голубина пошта присилала їм листівки через Адріатику, сузір’я Водолія змінювалося сузір’ям  Риб, і комусь доводилося зникати за Гелеспонтом. 

Ми навчились говорити на узбережних діалектах, і тому я не розрізняю твоїх і своїх слів, не пригадую напрямків, хоча добре знаю усі перехрестя. У містах, куди швидкісні трієри нас привозили поодинці, ми залишали подвійні сліди і замовляли зайвий келих. Сон був удвічі міцніший, проспаний за двох, а кожен ранок – як блакитна половина неба, прихована землею. 

Якби я могла дізнатися, як тебе називали в портах Фінікії торговці ливанським кедром, коли ти потискав їм руки і цілував в уста на знак укладання угоди. Кого ти згадував, коли політ птахів віщував тиждень ясної погоди, а моря довкола було тільки на п’ять днів? Багато років для тебе не було заходу й не було сходу, а навзамін – лише напрямки руху течій, пора сонця й пора дощів. У трюмах були статуетки з Танагри і зі слонової кості, і скляні птахи з парфумами, що нагадували леван-тійські міста. Юнаки з Антіохії й дівчата з Александрії пропонували тобі персики і виноград, коли ти вантажив у трюми лантухи зі скарбами надії і спльовував кісточки у каламутний Євфрат. 

Дякую за вісті, що ти прислав у розписаному глеці. Глина була сирійською, а вино із зернями граната. Глек я випадково знайшла під долівкою, він там уже лежав років зо три.

Героно, говорити мені нелегко, бо я часто збиваюся на гекзаметр, що його перейняв від одного знайомого граматика. Сьогодні ніч безвітряна, і я навпроти тебе. 

Я помітила твою постать по той бік протоки за багато гекзаметрів до твого листа. Вітер дужчає, поеми лишилося ще трохи, я запалила смолоскип і змерзла в ноги на мармуровій підлозі вежі. До скорої зустрічі. У твоєму келиху сирійське вино.