передмова до 6 списку: Плавуча друкарня Доменіко (1)

передмова до VI списку

ПЛАВУЧА ДРУКАРНЯ ДОМЕНІКО  

Плавуча друкарня Доменіко була заснована в порту Неаполя 1500 року, коли він, тоді недавній студент із Флоренції, отримав у спадок від бездітного родича велику галеру. Доменіко, не думаючи, купив на кредити різних лихварів набірні каси для латинської, грецької, єврейської та арабської мов. Зафрахтувавши перекладачів, складачів і коректорів для кожної з мов, двох граверів і трьох інтролігаторів, а також кухаря, лікаря і астролога, весняного ранку він відплив від причалу в Неаполі. 

Галера пливла уздовж берегів і причалювала в найбільших портах, рухаючись за годинниковою стрілкою, і раз на п’ять років поверталася до Італії. Саме надихнувшись прикладом цієї книгарні, Альд Мануцій взяв собі за герб якір, обплетений дельфіном. 

Виданням із галери Доменіко були притаманні деякі риси, що відрізняли їх від видань звичайних, сухопутних друкарень. Папір був синій або із зеленкуватим відтінком, або ледве пофарбований у пурпур, який тут же, у морі і добували з виловлених мушель. Формат завжди вибирали дещо видовжений. Проте книги славилися ще й тим, що від них пахло солоним повітрям. 

Припливаючи у новий порт, Доменіко одразу розсилав своїх людей вивідувати про рукописи, які можна надрукувати. Знавці різних мов, що перебували на борту галери, одразу здійснювали видання новознайденої книги усіма головними мовами моря, яким вони плавали, включно з османською та перською. Так, у Бейруті до рук екіпажу потрапив ще не виданий тоді Хайям, й одразу було здійснене багатомовне видання (з грецькою, латиною і арабською) з гравюрами у вигляді квітів і мушель. На Лемносі вдалося знайти невідомі комедії Арістофана, і їх тут же видали з розпусними малюнками для знавців. Прибутковим було видання молитовників для всіх конфесій, а також – кишенькові словники морської ланки всіма мовами моря.