Життєпис Аглаї: "Мореплавство для охочих говорити перською"

мореплавство для охочих говорити перською

Після того, як Мейджамі покинув її, Аглая пережила дуже важкі дні. Єдиними розривками в її горі було годування маленької Проної груддю та читання суфійських поетів. Під їхнім впливом, Аглая вирішила перед годуванням випивати трохи вина, щоб призвичаювати доньку до цього напою, в якому відкривається істина. Проте коли спеціально найнята нянька про це дізналася, влаштувала матері важку розмову, і було вирішено за краще покликати годувальницю, адже Аглая припиняти вживання вина не збиралася. 

Паломництво на Афон плану-валося заздалегідь і в цілковитій таємниці. Аглая вирішила пливти морем. Для цього вона зафра-хтувала швидкохідне судно, і одного ранку, ще до світанку, вона вийшла зі своєї садиби на безлюдну вуличку, сама зачинивши за собою рипучі старі двері, і попрямувала в порт, де на неї чекали найняті моряки. Моряків вона добирала заздалегідь, вони мали відповідати її відчуттю прекрасного, яке вона багато в чому перейняла від суфія Мейджамі. Їхні тіла мали бути якраз підхожими для споглядання в спекотні полудні з-під важкого балдахіна: вітер ледве надимає важкі вітрила, і тому доводиться йти більше на веслах, і в ритм розлогої пісні торси гребців розхитуються, ніби живі хвилі плоті. Чайки черкали крильми тканину намету, в якому сиділи музики і барабанами і флейтами підтримували гребців. Уночі Аглая визначала шлях за сузір’ями, і наказувала морякам, як вони матимуть рухатися далі, і ніколи не залишалася на ніч сама у своїй вистеленій перськими килимами каюті.

Коли на горизонті вже було видно маківку Афону, Аглая перебралася в чернечий одяг, і пов’язала під рясою пояс, до якого спереду був пришитий *. Коли човен прибув до підніжжя гори, на якій стояв один із монастирів, до них спустився чернець і запитав, що вони за люди і чого прибули до святої гори *