Глава одинадцята. Світанок.

— Як же добре, що все скінчилось аж настільки добре не дивлячись на усі ці рани. - Мовила ЧервонийПил до мене, коли ми сиділи на лавці у якомусь парку й дивились на те, як підіймається вгору сонце.

— Це точно. - Підтакнув я. - Наоешті уся ця фігня з війною закінчилось.

— Я дуже рада, що ми тоді, одним вечером зустрілись з тобою. Рада, що ти вирішив сісти поряд зі мною а я не побоялась розмовляти з тобою.

— Як же давно це було. Якщо не помиляюсь, тоді тобі було десь тринадцять років, а мені десь тільки п'ятнадцять. Зараз тобі вже п'ятнадцять, а мені сімнадцять.

— Слухай, а ти ж зараз в одинадцятому, так? - Після мого кивку, дівчина продовжила: - У тебе ж екзамени повинні бути в кінці року, а вони не за горами... Ми так захопилися війною, що ти просто не встигнеш навіть і десяти питань вивчити за цей час.

— А у нас їх не буде. - Спокійно мовив я.

— Тобто... Як це - не буде? У всіх же вони є, чого у вас їх не буде?

— Я сам в шоці був, бо до цього це були лише якісь то там плітки. Але коли класуха підтвердила те, що в нас не буде екзаменів, я звісно з важкістю, але повірив у це. Чому їх нема? Хто його знає. Нема правдивої історії про те, чому в нас не буде екзаменів. Та й вчителі щось мовчать про це. Але то вже не важливо. Важливо те, що в нас закінчилась війна.

— Ти правий, ти правий... - Дівчина глибоко зітхнула й посміхнулась. - Яка ж я рада, що все нарешті скінчилося так добре.

— До речі, як там твоя рана? - Запитав я. - Я чув, що вона швидко гоїться. Це правда?

— Так, це правда. У мене часто рани гояться дуже швидко. І ця не виключення. А твої там рани після того удару як? - Поцікавилась у мене дівчина.

— Не вмер, і добре. - Мовив я й подивився на небо, яке потихеньку почало ставати жовтим та світлим від сонця.

   Якийсь час ми мовчали, не знаючи, що ще можна сказати. Але потім, дівчина тихо запитала в мене, теж дивлячись на небо:

— Як гадаєш, що нас може чекати у нашому майбутньому? 

— Не знаю, чесно. - Повагом мовив я. - Але вже точно краще, ніж війна. І це добре.

   Я відчував себе добре. Вперше це було добре відчуття, яке я відчував за останній час. І мені це сподобалось.