Глава п'ята. Тимчасовий головний.

   Усі тихо ходили по вулиці, майже не розмовляючи один з одним. Лиш один чи два рази десь пролунале тихе «в яку ціну?» і на цьому дуже короткі розмови закінчилися. Енергетика на вулиці різко змінилась, коли усі помітили, що Обсидіан давно не приходив. Вже пройшло майже три місяці, а його все нема й нема, хоча зазвичай він міг як мінімум раз на місяць прийти до них.

   Усі потихеньку починали нервувати, й запитувати усіх, кого могли, чи знали вони, куди й через яку причину Обсидіана не було вже три місяці й схоже, не буде ще більше. Ніхто не знав, куди та чому зник хлопець. Для них це була повна загадка - Обсидіан нічого нікому не сказав, і зник так само раптово, як зникав кролик фокусника, який засовував його назад до своєї шляпи.

   Потихеньку близився вечір, а ніхто й досі не знав, що його робити далі. Хлопця як не було, так і не буде, і це потихеньку псувало настрій людям на головній вулиці. Зазвичай Обсидіан інколи проводився по вулиці, щось намагався жартувати й відповідати. І усім було добре. Але зараз такого ясна річ, не було.

   Коли небо потихеньку почало темніти, на вулиці почалась метушня. Усі намагались запропонувати свої пропозиції, що можна зробити з ситуацією зараз. Хтось запропонував піти до Грасіса і його брата. Типу, можливо вони би могли допомогти їм. Але декілька хлопців, які прийшли з вулиці Льодового Ринку сказали, що брати поїхали кудись по справах як мінімум на тиждень, тому вони точно допомогти їм у найближчій час не зможуть.

    Деякі почали сперечатися й намагатись донести до інших, що їхня ідея сама найкраща, і усім треба прислухатися до неї. Поки що не ясно було, хто міг «перемогти».

— Слухайте усі! - Різко крикнув хтось, стоячи на дереві, на якому в перший день стояв Обсидіан, вітаючи присутніх. Метушня потихеньку закінчилая. Усі вступили погляди в того, хто говорив. - Доки Обсидіан не з'явиться, нам треба знайти собі нового головного. Він і буде вирішувати, що буде далі.

..

..

..

..

..

   Темнолика сиділа й інколи поглядала у велике вікно поряд з нею на головну вулицю, де люди намагалися робити вигляд, наче нічого не відбувається. Їй було незвично ось так сидіти на місці Обсидіана, і займати його роль, хоч і тимчасово.

   Її обрали методом того, що вона частіше за інших - не рахуючи ЧервонийПил і БагрянеНебо, бо вони теж поїхали, - як одну з найближчих подруг Обсидіана. Дівчина могла знати плани на майбутнє, які до цього планував Обсидіан. Але Катя не знала нічого, що він - точніше вона, - планував, бо хлопець не розповідав їй нічого. Та й до того ж, усі гадали, що вона буде керувати Албанським Ринком так само добре, як і сам Обсидіан.

   Каті було трохи страшно брати керування великим Ринком у свої руки. Зазвичай вона нічим не керувала навіть у якихось іграх, тому не знала точно, що зараз їй треба робити, і їй було простіше, коли посаду керуючого очолював саме Обсидіан, а не вона. Темнолика глибоко зітхнула. Вона досі не звикла називати Обсидіана дівчиною, бо для багатьох він був хлопцем.

   Дівчині стало трохи цікаво, чи це ж саме відчувала Настя, коли вперше сиділа тут, у цій будівлі, дивилась на головну дорогу і думала про те, що далі робити? Чи боялась вона, що щось може піти не так? Темнолика трохи засумувала від того, що думала, що знала подругу добре, а насправді не знала навіть того, що вона полюбляє робити і де гуляти зазвичай.

   Катя знову подивилась на вулицю за вікном. Тепер вони усі гадають, що усе потихеньку врівноважиться. Що коли прийде Настя - якщо вона взагалі прийде до них ще, - то дівчина побачить, що Ринок був у надійних руках і ніхто не панікував, доки її не було.

   Чи треба шукати дівчину? Може, але де саме? Ніхто не бачив Настю до того моменту, як усі зрозуміли, що вона зникла. Тому ідей, куди вона могла поїхати або куди її могли відвести ні в кого не було. Навіть у Темноликої, яка зазвичай намагалась якомога частіше писати своїй подрузі й питати, як у неї справи навіть після того, як дізналась, що під чорною маскою ховалась саме Настя. 

   Дівчині про це треба було подумати на рахунок цього. Можливо, до неї прийдуть ідеї, як хоча б зв'язатися з Настею.