ГЛАВА 31

Це була найкраща ніч у моєму житті. Усе відбулося ще ніжніше та романтичніше, аніж я могла уявити. Роман мене цілував, обіймав та все робив доволі обережно...

Однак я досі не вірила, що це дійсно сталося саме зі мною. Якось все було схоже на казку, а точніше на сон.

Хіба це все справді відбулося? Невже той красунчик, якого я повалила у ресторані на підлогу, закохався мене?

Але це все правда, бо нині Роман лежав біля мене та спав. Хлопець заморився, а ось я не могла ніяк стулити повік. Мене переповнювали дикі емоції - невичерпне щастя.

Я стільки сліз пролила за останній місяць, а тут все різко змінилося за один день. Жерданов моментально поінакшав, та нині він став моїм.

Мої вуста розтягнула усмішка. Але не тільки він зазнав трансформацій. Вони також зачепили мене.

Я за цей час схудла, забула, що таке гулянки, розпочала власний бізнес та взагалі змінила своє ставлення до життя. Але ці метаморфози мені подобаються, адже вперше відчула себе красивою та бажаною.

Раніше я навіть не могла мріяти про це. Вважала, що таке мені ніколи не світить, а тому все заїдала, а коли було вкрай сумно, то йшла до клубу та танцювала до ранку.

Усі довкола гадали, що мій веселий запал щирий, але все, на жаль, було не так. За сміхом ховалася ображена на світ Яна.

Але зараз все не так. Я звільнилася від комплексів та зрозуміла, що ці всі роки жила абсолютно не правильно. Мені варто було розібратися у собі, а не ховати всі свої проблеми за товстим шаром жиру.

На щастя, прозріння настало зараз, а не через двадцять років, а все завдяки коханню. Воно мене змінило. Це дуже чудово.

На дворі стояла третя година ночі. Роман спокійно сопів, а я досі не могла заснути. Лежала на ліжку та відчувала неймовірну бадьорість, яка змусила мене піднятися та тихенько вийти на кухню.

Тут хтось би подумав, що я бажала щось кинути до рота, але ні. Мені захотілося просто випити води.

По дорозі я заскочила до ванної кімнати, де взяла атласний халат, який накинула на плечі, бо ходити голою було якось соромно, а там вже зайшла на кухню. Це приміщення заливав срібним світлом місяць. Дане видовище викликало всередині дивні емоції, але це виглядало доволі містично та одночасно романтично.

Я повільно підійшла до вікна. Мої очі дивилися на повний місяць, який так сильно світився, що на дворі можна було чітко роздивитися кожний об'єкт.
Таке видовище бачила вперше у житті. Раніше всі ночі, які мені доводилося зріти, були темними, а тут абсолютно інша ситуація. Навіть не мерехтіли зорі, адже вони губилися на світлому фоні неба.

Сьогоднішня ніч не тільки незабутня, а вона наповнена магією, яку я нині бачила довкола. Від такого у мене навіть зіщулилося серце. Було бажання піти розбудити Романа та показати йому цю ніч, яка купалася у сизому сяйві місяця. Однак не стала цього робити. Він спав міцним сном. У нього видався важкий вечір.

Я налила собі  води та стала пити, сидячи за столом. Невідомо звідки на мене напала сильна спрага, яку змогла подолати лише трьома склянками.
Після цього ще хвилин п'ять сиділа за столом, а коли вже хотіла йти, то на столі засвітився телефон Романа.

Звісно я не з тих людей, які читали чужі повідомлення, але на екрані висвітлилися доволі цікаві слова. Проігнорувати їх не змогла.

- Ну що там? Як пройшло побачення з тією товстухою?

Я остовпіла. Якось мені стало ніяково від цього. Десь секунд тридцять просто дивилася на екран, але далі не витримала та взяла смартфон до рук. Я розуміла, що це не правильно, але цікавість та легка образа перебороли моральні перепони.

На диво, у Романа не стояв пароль на смартфоні, а тому я без завад відкрила те дивне повідомлення, яке прийшло в таку пізню годину.

Коли мої очі стали бігати по листуванню, то відчула шок. Роман не часто спілкувався з тим Анатолієм. За останній місяць у них було не багато повідомлень, але ті, що датувалися пізніше, розкрили мені всю правду.

Я читала та не вірила написаному, але то була чиста правда. Від цього у мене на очі навернулися солоні сльози, а серце на мить перестало битися. Навіть легені зупинили свою роботу.

Невже це все була гра? Я звісно бачила, що він себе дивно поводив, але у моїй голові не було думки, яка б говорила, що все настільки погано.

Я поклала телефон на стіл. Більше не могла читати листування, де Роман описував кожне наше побачення, а також нахабно глузував із мене.

Біль новою хвилею прокотився тілом. Він звалив мене назад на стілець. Мої очі прикувалися до однієї точки. Тепер сяйво місяця викликало роздратування.
Якось не вірила, що то все правда. Мені хотілося себе вщипнути та прокинутися. Думати, що то дуже дурний сон. Однак це реальність...

Сльози падали на стіл та розбивалися, а разом із ним моє кохання. Я тепер не вірила Роману. А якщо він зараз також зі мною грався? Все можливо? Звісно в останніх повідомленнях цей блондин нічого не писав, але...

Моє серце розтрощилося на друзки. Звісно кохання не зникло, але образа його кинула у підвал та зачинила там. На заміну йому прийшли розчарування та злість.

І що робити? Розбудити Жерданова та влаштувати допит? А якщо я почую, що дійсно була та є для нього іграшкою? Ні... Я цього не витримаю. А якщо скаже, що кохає мене, то беруть сумніви, що зможу повірити. Довіри більше нема.