Для мене було дуже дивно прокинутися о дев'ятій годині ранку без будильника. Але, мабуть, це через те, що вчора я лягла вперше за декілька років о десятій вечора. Причина такому - втома. За минулу добу зі мною сталося багато подій...
Раптово я згадала про Романа та задоволено усміхнулася. Його образ у голові викликав дивні метелики у животі. Я просто уявляла його перед собою: біляве волосся, зелені, мов весняна трава, очі, гарне тіло... А поряд стояла я - також красуня. Я бачила себе стрункою, але не такою кістлявою, як моя сестра, у гарній весільній сукні. Так! У моїй голові ми вже одружувалися! Ніхто не може заборонити мені про таке мріяти! Це моя видумка! Про це знала тільки я!
Також моя фантазія малювала роздратовані обличчя всіх моїх заздрісників, які від свого негативу, аж зеленіли. Але їхні пички не заберуть у мене того задоволення, що я відчувала поряд із Романом.
Я щиро вірила, що він суджений мені. Не могли ми просто так зустрітися? Усе в цьому світі відбувалося не просто так. Звісно я не настільки покладалася на містику, як Юля, але відчуття, що саме Жерданов стане моїм, вирувало у кожній клітинці організму.
Піднявшись на ноги, я одразу встала на ваги, адже вирішила, що кожного дня буду зважуватися та записувати ті кляті цифри. Мої очі, кольору молочного шоколаду, зиркнули на результат - я здивувалася, засмутилася та ледь не заплакала. Це, мабуть, якась помилка! Тому встала на підлогу, почекала, а там знову на пластмасовий квадрат, який патологічно боялися усі жінки.
Але чуда не сталося, а я скривилася - там було дев'яносто кілограмів! Звідки? Де я могла назбирати два кілограми! Це якась торба! Так не чесно!
Я пішла на кухню, де лежав мій телефон. За допомогою нього стала шукати відповідь на своє запитання – чому так сильно збільшилася вага.
Спочатку Інтернет писав, що можуть бути несправні ваги, але щодо них, то впевнена на сто відсотків. Я їх нещодавно придбала та дала за них чималу суму, а тому цей варіант вилітав у вікно.
Через годину пошуків дізналася всі можливі причини такої абракадабри. На сайтах зазначалося, що це затримка води в організмі, а остання може статися через низку факторів: солона їжа, алкоголь, низьке споживання рідини, поганий кровообіг... Одним словом - їх вельми багато.
Звісно це мене заспокоїло, але ці цифри. Таке трішки психологічно давило на голову. Здавалося, що я ставала одержимою.
Однак на цьому моя подорож в Інтернеті не закінчилася - почала шукати методи схуднення та різні дієти. Одразу відкинула якісь безглузді варіанти - їсти один тиждень гречку без солі. Якісь там великі цабе пишуть, що це корисно. Таке, начебто, очищувало організм від якихось шлаків та нормалізувало роботу організму. Але це дурня та знущання! При тому це можна з глузду з’їхати, якщо їсти одну кашу!
Тому я зупинилася на різноманітному харчуванні та виписала продукти, які мені можна. А ще взяла собі на замітку, що за день треба споживати чимало води, а вранці натщесерце варто пити склянку води з декількома крапельками лимонного соку. Це типу змушувало організм прокинутися та насичувало його вітаміном С.
Ех... Таке воно правильне харчування. Треба сьорбати водичку, забути про смажене, мучне, солоденьке... Але це коштувало кінцевого результату! Я тоді завоюю Романа, який, на жаль, нині заплутався у рибальських сітях Галі. Надіялася, що Жерданов зрозумів, яка моя сестра на справді та більше не стане пити з нею каву чи вино.
На свій страх та ризик я зайшла в соціальні мережі. Боялася побачити допис Галі, але моя сестра нічого не писала від учорашнього вечора. Це всиляло у мене надію, що все у них пройшло погано.
Відклавши телефон у сторону, я пішла в душ, де освіжилася та вимила свою голову. Як же приємно було стояти під гарячою водою. Не знала, мабуть, це я така ненормальна, але просто обожнювала купатися в пекельній воді. Мені це приносило неземне задоволення. Тут у голову прийшов жарт, що дракона не вбити вогнем. Либонь, у цьому щось було.
Через двадцять хвилин була чистою, мов нова копійка, та готувала собі сніданок. Із корисного їдла знайшла тільки вівсяні пластівці, які залила кип'ятком.
Поки вони готувалися, то визирнула у вікно. Дивилася на свою автівку. Аж не вірилося, що продавала її. Але нічого так просто не досягнеш. Треба чимось жертвувати. Заради власної справи позбувалася автомобіля, а щоб отримати любов Романа, то прощавала зі зайвими кілограмами. Хоча щодо останнього всередині їв один підлий черв'ячок. Він жував та казав:
- Кохання не має залежити від зовнішності. Якщо людина кохає, то їй не важливо скільки показують ваги.
Звісно я погоджувалася з цим, але такий нинішній світ. Ти можеш скільки завгодно верещати, що тобі зручно і так, але стандарти краси давлять. Зазвичай я ігнорувала це все, бо від природи сангвінік, який тільки посміється та піде далі.
При цьому на вечірках зайва вага мені ніколи не заважала всіх запалювати.
Але, мабуть це говорила, завжди десь було «але». Воно сиділо та чатувало, щоб виплигнути та зробити першу частину речення незначною. Ось до прикладу:
- Я не комплексую через зайву вагу, але є Роман, який схопив моє серце та мусить мліти від його погляду.
Тому якось так. Сівши за стіл, я хотіла почати снідати, але не дав цього зробити смартфон, що запілікав. Мені зателефонував якийсь хлопець та сказав, що хоче купити мого залізного друга.