Глава 18

Мене страшенно дратувало мовчання Олега весь час мого переїзду до квартири наставниці. Дивно, але на орендованій квартирі мій тепер уже колишній хлопець так і не з'являвся. Орендодавець сказав, що говорив із ним тільки телефоном. І що Олег послався на неймовірну зайнятість на роботі. Дивно. Адже не відчував ні в чому провини переді мною. Тоді навіщо, чому вирішив ховатися? Чого злякався?

Зрештою я навіть не влаштовувала скандалів та істерик, вимагаючи вибачень. А могла б. Не висловила жодних претензій. Хоча теж мала право. Мені просто стало до нудоти гидко торкатися до нього. Ніби коханий добровільно вибруднився у калюжі й вперто відмовлявся вирушати в душ.

Що ж, тепер це мене не стосується, обсмикнула себе, упаковуючи тільки ті особисті речі, які купувала сама. Подарунки Олега залишаться тут, у моєму минулому житті. Не хочу потім страждати над ними, плекати всілякі дрібнички, якими він іноді балував мене, виявляючи увагу.

Склавши всі свої речі, з роздратуванням виявила, що вантажники звільняться тільки після обіду. Весь цей час мені належало блукати квартирою неприкаяною тінню, думаючи про те, що з любов'ю приготований обід однозначно зіпсувався. Але принципово не полізу вичищати холодильник від уже неїстівних продуктів. Нехай це роблять ті, хто... З ким він...

Ну ось, знову розплакалася. Безпорадно зітхнувши, вийшла на балкон, щоб зробити ковток свіжого повітря.

Славко надіслав повідомлення. На мій лист із виправданням відсутності на похороні промовчав, зате надав адресу і час чергового кастингу.

Посміхнувшись крізь сльози, кинула погляд на годинник. Встигну. Де тільки Соколов відкопує всі ці заходи? Я вчора так жодного й не виявила. Хоча тепер можу не особливо поспішати завдяки Настасьї Аркадіївні. Як про все це розповісти батькам, я так і не придумала. Але ж мама напевно хвилюється про мене після тієї телефонної розмови. Та й батькам Олега треба б зателефонувати до того, як він встигне скласти чергову брехню на своє виправдання.   

Поки добиралася, уважно читала подробиці проєкту, перейшовши за посиланням із повідомлення Славка. Нехай я не велика зірка Голлівуду, але зніматися в будь-чому, не стану. Перший крок визначає шлях. І я не хочу, щоб мій шлях виявився горизонтальним тільки тому, що Всевишній вирішив пожартувати наді мною і видати таку яскраву зовнішність.

Заспокоїлася, зрозумівши, що робота має бути у рядовій мелодрамі. Якщо, звичайно, пройду проби. А в цьому я починала сумніватися, розглядаючи конкуренток, які скупчилися в кімнаті очікування.

— Нові є? — вигукнула кастинг-менеджерка, виходячи із зали перегляду.

Вона втомлено поправила окуляри, витягла з-за вуха пристойно списаний олівець і вичікувально обвела поглядом присутніх красунь.

— Я новенька, — боязко пискнула, виступаючи вперед, вмить розгубивши всю свою впевненість.

— Дуже приємно, — звично кивнула вона. — Прізвище, ім'я?

— Любава Блажек, — слухняно вимовила.

Вона на секунду підняла голову, підозріло примружилася, роздивляючись. Значить, уже чула. От тільки з погляду не зрозуміло, хороша це для мене новина чи погана. Якщо вони вже бачили мене в роботі, цілком можу не підійти. Прийнято ж зараз шукати типаж, створюючи акторові дорогу однієї ролі. Зі мною так не вийде. Я відмовлялася від однопланових ролей, намагаючись від самого початку заявити себе як акторка, а не зручний типаж під шаблонні проєкти. Такий шлях важчий, але результат вартий зусиль.

Кастинг-менеджер кивнула і зникла за дверима до кімнатки, звідки долинали роздратовані пояснення режисера. Чи то в людини проблеми з терпінням, чи то зовсім вже нетямуща претендентка на роль трапилася. Я поїжилася і скромно сіла в дальньому кутку. Вирішила взяти час для роздумів, щоб краще вивчити творчу команду.

Славко з Марусею мені не вірять, але я справді перед кожним кастингом хвилююсь так, ніби це вперше в житті відбувається. Цього разу хвилювання нашарувалося на негаразди в особистому житті. Може, взагалі не варто було приходити? Якщо зараз не впораюся, надовго просяду в зйомках. Адже ні для кого не секрет, що всі кастинг-менеджери щільно спілкуються і дружать між собою. Навіть коли ненавидять один одного. Але такий обмін інформацією про акторів дає змогу суттєво скоротити нервування, час на пошуки підхожих облич і шанси акторів потрапити в кіно: не сподобався одному, другий легко може не покликати.

Коли я вже збиралася встати, щоб перепросити за те, що потурбувала,  і піти, кастинг-менеджерка широко відчинила двері та з кривою посмішкою на обличчі, голосно не покликала, а саме зажадала:

— Любава Блажек, будь ласка!

Я остовпіла.

Судячи з єхидного сміху, яким проводили мене кілька незнайомих мені дівчат, витівку зрозуміли однаково всі присутні.

Прямуючи до кабінету, як корова на заклання, обернулася. Більшість актрис привезла якась школа акторської майстерності. Скупчилися всі, як горобчики, навколо адміністратора. Випитують схвильовано, що і як відбуватиметься. Чекають дива. А буде диво? Праця до знемоги душі буде, так. Фізична втома від виснажливого графіка зйомок, бо бюджети обмежені зараз майже в усіх, а отже — треба стиснутися в терміни. Це все теж буде. А диво? Якщо постаратися, глядач отримає диво, запаковане в обгортку режисера монтажу, світлотехніків, композиторів і ще безлічі людей, чиї обличчя назавжди залишаються за кадром, а прізвища ніхто не запам'ятовує, крім вузького кола колег.