9 глава

• Здивована? – нещадно продовжувала Віка. – Я також. Бо ж до нас прийде новий режисер, я ж а-к-т-о-р-к-а!

• Так… - настрій Анастасії був явно не з кращих. Але несподівано вона згадала про те, що про неї, мабуть, вже написали у газеті.

• До речі, - мрійливо протягнула Віка. – скоро приїде той самий актор на роль Чудовиська. Красунчик…

Вона схопилася і накинула на себе курточку й шапку. Віка здивовано спостерігала за нею.

• Куди ти зібралася? Зараз же до нас режисер приїде! – накинулася вона на Анастасію.

• Я швидко. По газету. – кинула та.

• О, ти газети читаєш? З якого це часу? Ти ж їх не любила... – Віка почала вже щось підозрювати.

Але Анастасія швидко вибігла, зоставивши Віку у студії.

Вона прибігла до того ж магазинчику. Продавчиня запитала, усміхнувшись:

• О, то ти знову за газетою?

• Так. – відхекавшись, відповіла Анастасія.

• Ну то бери. Там справді цікаві новини!

Анастасія подякувала і взяла газету. Неквапно підійшла до студії. Потім зупинилася – не хотілося бачити Віку зараз. Тож Анастасія вирішила трохи постояти тут.

ЗНОВУ ТАЄМНИЙ СУПЕРГЕРОЙ НЬЮ-ЙОРКУ

детальніше на 5-6 сторінці

О! Заголовок дуже добрий. Анастасія заінтриговано перегорнула на 5 сторінку.

Як ви пам'ятаєте, у минулому нашому випуску газети ми розказували нашим читачам про випадок минулої ночі – дітям з будинку №6 на вулиці 46 таємно підклали пакунки з солодощами і шкарпетками на яких було написано "від Алолли".  Сьогодні ж таємний добродій під псевдонімом "Алолла" з'явився знову! Тепер вже він врятував будинок від великої пожежі.

• Я не бачив ні душі. Будинок палав, аж раптом – перестав… і нікого не було. Тільки бачив, що воду. Але вона лилася ніби з невидимого джерела!

Це були не галюцинації. Сотні жителів міста стверджують, що бачили воду яка лилася з повітря…

На будинку залишили напис "Алолла". Виходить, це одна людина, чи, може компанія, яка рятує нашу спільноту.

Анастасія розпливлася у посмішці. Ось яка корисна штука той плащ, й справді!