7 глава

Підійшовши додому, вона узялася прибирати. Чомусь Анастасія згадала, що тут панує справжній безлад і треба прибрати. Інакше що ж це за супергерой, у якого дома усе-усе розкидано. Тож вона прибралася.

Потім сіла на диван. Глибоко вдихнула, аби притамувати хвилювання.

Потім узяла до рук рація. Вона була просто чудова!

Анастасія тремтячими руками зняла плівку з рації. Потім, трохи помилувавшись, натиснула кнопку "Пуск"…

І тут як загудить…                           

Рація почала несамовито вібрувати.

Потім на екрані з'явився напис "Чи бажаєте ви отримувати повідомлення про новини?".

Звісно! Анастасія нетерпляче натиснула кнопку "так" на телефоні.

Тоді на рації знову з'явився напис "Прийнято. Чекайте на повідомлення"

Не усе так просто… Виявляється, не так вже й багато цікавих подій. Анастасія зітхнула. 

Подивилася у вікно. Ніяких ідей не було…

Раптом, десь коли минуло хвилин з десять, рація знову завібрувала. Анастасія, відволікшись від споглядання пейзажу міста, підійшла до нього.

Тоді рація промовила механічним голосом:

• На вулиці 36-тій сталася пожежа. У небезпеці… - потім йшовся великий список вулиць.

Анастасія усміхнулася – так, це її нагода. Її шанс! І вона його не проґавить!

Вона чудово знала, де знаходиться 36-та вулиця.

Побігла туди так швидко, як тільки могла.

Раптом зупинилася і дістала щось з наплічника.

Так! Це ж плащ-невидимки!

Це те що треба.

Накинувши його, Анастасія пішла до будинку, що вже димів.

Швиденько побігла по стіні…