Розділ 10

Емілія подивилася в бік гір. Звідти вилетів чорний дракон, закутий у ланцюги.

— Вершники ланцюгів… — промовила Еліда Айд.

Ліда подивилася на небо.

— Це ті, хто використовує драконів силою, — пояснила вона.

Студенти піднялися зі своїх місць.

— Ми захистимо драконів! — вигукнули вони.

Раптом з'явилися ректор Кассіан і головна ректорка академії. Діана застигла: вона вже бачила Вершників ланцюгів, коли була маленькою. Ліда теж чула про них. Інші студенти не були впевнені, що це справді вони. А Емілія ніколи раніше не зустрічала таких вершників.

— Ігрісе, хто вони такі? — запитала Емілія.

— Ті, хто забирає драконів і використовує їх силою, — відповів дракончик.

Емілія стиснула руки в кулаки. Чорний дракон опустився на землю. Дівчина стала перед Ігрісом і заплющила очі. На її руці з'явилося полум'я Ігріса.

— Геть! — крикнула Емілія. — Геть звідси!

Дракончик вийшов уперед і видихнув вогнем, знищивши вершника, але не зачепивши дракона. Емілія торкнулася полум'ям ланцюгів, і вони розпалися.

Величезний чорний дракон підлетів ближче. Емілія обережно погладила його.

— Тату! — маленький Ігріс підбіг до величезного дракона.

— Я повернувся, сину, — прошепотів чорний дракон. Потім він звернувся до Емілії: — Господине Еміліє…

Дракон схилив голову.

— Не схиляй голови, — сказала Емілія.

— Стародавній дракон повернувся, — промовила ректорка академії.

Ліда подивилася на Емілію, а потім обійняла її.

— Ти найкраща, Емі!

Діана погладила величезного чорного дракона.

— Ого… — прошепотіла вона. — Ти справді найкраща. Але це не означає, що ми подруги!

Ліда засміялася.

— Ти завжди так будеш удавати?

Діана лише посміхнулася.

Емілія підійшла ближче до величезного чорного дракона й також погладила його. Червоний дракон Діани теж вийшов до них.