Академія загублених драконів»

Розділ 8

Наступного дня дівчата прокинулися. Діана ще спала.

— Діано! — покликала Ліда. — Урок! До уроку десять хвилин!

Діана перевернулася на інший бік.

— Ну ще п'ять секунд, — пробурмотіла вона.

Емілія посміхнулася.

— Коли мама будила мене до школи, я завжди казала: «Ще п'ять секунд», — прошепотіла вона. — Але мама не давала мені й тих п'яти секунд.

Ліда також посміхнулася.

— П'ять секунд, не п'ять секунд, а за п'ять хвилин ти маєш почистити зуби, одягнути форму й зробити зачіску!

Діана підвелася.

— Та ви що?! — вигукнула вона. — Ну дайте поспати, дівчата!

— А якщо ти проспиш? — запитала Ліда.

Діана подивилася на них обох і знову лягла на ліжко.

— Добре, — сказала Емілія. — Але тільки п'ять секунд!

— Емі, тебе взагалі ніхто не питає! — прогарчала Діана, наполовину кричачи, наполовину шепочучи.

Минуло п'ять хвилин. Дівчата встигли почистити зуби й одягнутися. Емілія розчесала волосся, а Ліда заплела тугу косу.

— Діано, прокидайся! — сказала Ліда. — П'ять секунд минуло!

Діана розплющила очі, почистила зуби, вибрала форму й зробила зачіску.

— Я готова! — оголосила вона.

— Добре, дівчата, ходімо, бо запізнюємося! — сказала Ліда.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше