Ліда сіла поряд із Діаною.
— Я рада, що з ним усе добре, — сказала Ліда.
— Я також рада, що з Аргодом усе добре, — додала Емілія.
Діана подивилася на них обох.
— Усе, перестаньте! — сказала вона. — Бо я зараз розкисну, обійму вас обох і почну розповідати нудні історії про своє життя.
Ліда посміхнулася.
— А чому ти думаєш, що твої історії нудні? — запитала вона.
— Бо вони нецікаві, — відповіла Діана.
— Але й не нудні, — сказала Емілія.
Діана ледь-ледь посміхнулася.
— Ви двоє ще їх не чули, — сказала вона.
Діана знову стала суворішою.
— Так, ну все, перестаньте!
Ліда встала й сіла на своє ліжко.
— Ну добре, злючко, — сказала вона.
— Я не злючка! — заперечила Діана.
Ліда засміялася.
— Ага, не злючка! Тоді чому ти така, як злючка?
Емілія посміхнулася. Вона зрозуміла, що дівчата подружилися, а вона сама теж стала їхньою подругою. І ще вона помітила, що Діана вже не така злючка, як раніше.
Ліда , Діана та Емілія :

Відредаговано: 13.11.2026