Академія загублених драконів»

Розділ 7

Ліда сіла поряд із Діаною.

— Я рада, що з ним усе добре, — сказала Ліда.

— Я також рада, що з Аргодом усе добре, — додала Емілія.

Діана подивилася на них обох.

— Усе, перестаньте! — сказала вона. — Бо я зараз розкисну, обійму вас обох і почну розповідати нудні історії про своє життя.

Ліда посміхнулася.

— А чому ти думаєш, що твої історії нудні? — запитала вона.

— Бо вони нецікаві, — відповіла Діана.

— Але й не нудні, — сказала Емілія.

Діана ледь-ледь посміхнулася.

— Ви двоє ще їх не чули, — сказала вона.

Діана знову стала суворішою.

— Так, ну все, перестаньте!

Ліда встала й сіла на своє ліжко.

— Ну добре, злючко, — сказала вона.

— Я не злючка! — заперечила Діана.

Ліда засміялася.

— Ага, не злючка! Тоді чому ти така, як злючка?

Емілія посміхнулася. Вона зрозуміла, що дівчата подружилися, а вона сама теж стала їхньою подругою. І ще вона помітила, що Діана вже не така злючка, як раніше.

 

Ліда , Діана та Емілія : 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше