Розділ 5

Раптом пролунав драконячий рев. Це був сигнал про закінчення уроку.

— Урок закінчено, — сказала Еліда Айд і вийшла з класу.

Емілія та Ліда вийшли на подвір'я. За ними вийшла Діана та інші студенти.

Біля Діани зупинився той самий червоний дракон. Дівчина погладила його по голові, а він тихо нахилив її до своєї морди.

Раптом дракон знову заревів.

— Урок… — прошепотіла Ліда.

На подвір'я вийшов чоловік. Ліда подивилася на нього.

— Це ректор Кассіан, — прошепотіла вона.

Ректор Кассіан підійшов до центру подвір'я.

— Добрий день! Як ви вже знаєте, я ректор Кассіан, ректор драконячих битв.

Він зміряв усіх поглядом.

— Ви можете самі вибрати собі суперника.

Діана подивилася на Емілію.

— Я вибираю Емілію та її дракончика собі в суперники! — заявила вона.

Ректор Кассіан кивнув. Діана посміхнулася та погладила Аргода.

— Мій дракон рознесе твого! — сказала вона.

— Не перебільшуй, Діано, — відповіла Емілія.

Аргод став у бойову стійку й дихнув вогнем. Ігріс не злякався, а видав свій найгучніший рик і випустив вогонь у відповідь.

Раптом Аргод упав на землю, але за мить знову підвівся. Діана уважно спостерігала за всім. На її обличчі з'явилася зовсім інша емоція.

Ігріс знову випустив вогонь.

— Ні! — вигукнула Діана. — Перестаньте!

Дівчина дивилася на рану на лапі Аргода.

— Ігрісе, перестань, — прошепотіла Емілія, погладжуючи дракончика. — Ти молодець, але він поранений. Мені завжди казали, що на поранених не можна нападати.

Ігріс ледь помітно кивнув головою.

Діана спостерігала за ними. У її погляді більше не було злості — лише занепокоєння за Аргода.

Ректор Кассіан уважно подивився на Діану та Емілію.

— Еміліє, ти виграла не тому, що довела битву до кінця, а тому, що зупинила її. Зупинити дракона, особливо дракончика, який любить бешкетувати, зовсім непросто. А ти тут лише перший день!

Ректор Кассіан: