Академія загублених драконів»
Розділ 2
— Ви хто? — запитала Емілія.
— Я ректорка Академії драконів, — відповіла жінка.
Ректорка зайшла до величезної будівлі, а Емілія тихо пішла за нею. У коридорі було багато студентів.
— Привіт, новенька! — сказала якась руда дівчина й раптом витріщилася на неї.
— Ти чого так дивишся? — запитала Емілія.
Дівчина нічого не відповіла, лише розвернулася й пішла.
Емілія попрямувала за ректоркою. Та підвела її до реєстрації.
— Антоніно Іванівно, дайте їй ключі від кімнати, — попросила ректорка.
Жінка за стійкою кивнула, щось записала й простягнула Емілії ключ із номером кімнати.
Дівчинка пішла до кімнат і відчинила потрібні двері. Усередині стояли три ліжка. На одному з них сиділа чорнява дівчина.
— Привіт! Я Ліда, вершниця. А ти новенька, так? — запитала вона.
Емілія кивнула.
— У нас є ще одна сусідка, — сказала Ліда. — Здається, Діана.
Раптом двері відчинилися, і до кімнати зайшла руда дівчина.
— Знову ти! — сказала Емілія.
— Знову ти! — відповіла дівчина.
Ліда розсміялася.
— Діано, це наша нова сусідка, — сказала вона. — Ем, як тебе звати?
Ліда подивилася на Емілію.
— Емілія, — відповіла дівчинка. — Або просто Емі.
Діана :
Ліда :
Відредаговано: 13.11.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
