Глава 8 Магія виходить з-під контролю

Я не знала, скільки ми ще там простояли.Кілька секунд.Чи кілька хвилин.Темрява попереду більше не рухалася.Але це не означало, що небезпека зникла.Навпаки.Я відчувала її сильніше, ніж будь-коли.Наче щось справді дивилося на мене з того боку.Чекало.Кайден раптом схопив мене за руку.

— Йдемо.

Я здригнулася.

— Що?

— Зараз.

У його голосі було щось таке, що змусило мене не сперечатися.Майже.

— Ти нарешті поясниш, що це було?

— Ні.

— Кайден!

— Не тут.

Звісно.Не тут.Не зараз.Не мені.Я вже починала ненавидіти ці його відповіді.Ми швидко рушили коридором.І що далі відходили від того місця, то дивніше я себе почувала.Магія навколо була неспокійною.Наче повітря стало важчим.Я раптом сповільнила крок.

— Зачекай.

Кайден різко обернувся.

— Що сталося?

Я насупилася.

— Ти це відчуваєш?

На мить він завмер.А потім його обличчя стало серйозним.Дуже серйозним.

— Відчуваю.

Підлога під ногами здригнулася.Ледь помітно.Але цього вистачило.Ми переглянулися.І в ту ж секунду десь далеко пролунав вибух.Глухий.Потужний.Стіни затремтіли.Зі стелі посипався пил.

— Це вже не через істоту, — тихо сказав Кайден.

— Тоді через що?

Він не встиг відповісти.Новий вибух прокотився Академією.Цього разу набагато ближче.По коридору пробігла хвиля магії.Я буквально побачила її.Синє світло промайнуло каменем.Лампи над головою одночасно спалахнули.І вибухнули.Темрява накрила коридор.Хтось закричав десь нагорі.Потім ще хтось.І ще.У мене похололо всередині.

— Що відбувається?

Кайден дивився кудись угору.Наче бачив крізь стелю.

— Вона поширюється.

— Що поширюється?

— Нестабільність.

У наступну секунду вся Академія здригнулася так сильно, що я майже не втратила рівновагу.І саме тоді це сталося.Магія всередині мене різко відгукнулася.Наче прокинулася.Наче чекала цього моменту.Я задихнулася.

— Еліно?

По руках побігло дивне тепло.Знайоме.Небезпечне.Таке саме, як біля тієї істоти.

— Ні...

Світло навколо нас почало мерехтіти.Стало яскравішим.Потім ще.І ще.Кайден вилаявся.Вперше при мені.

— Контролюй це.

— Я не можу!

— Тоді спробуй!

Я стиснула кулаки.Але магія вже не слухалася.Десь нагорі знову пролунав вибух.Ще сильніший.І в ту ж секунду вся Академія ніби збожеволіла.Закляття зривалися самі собою.Сигнальні руни світилися червоним.Повітря тремтіло.А моя сила відповідала на все це.Наче була частиною того, що відбувалося.І вперше за весь час мені стало по-справжньому страшно.Бо магія виходила з-під контролю.І я не була впевнена, що це відбувається лише в Академії.