Розділ 24,1

З тренування Ріна йшла абсолютно вичавлена ​​- їй навіть їсти не хотілося, не те що підтягувати знання з якихось дисциплін. Тішило одне - судячи з того, яким поглядом нагородив її Глосс - гела виявилася сильнішою і витривалішою, ніж він припускав. Від цієї думки в грудях зародилося приємне тепло, хоча відвертою похвалою це було важко назвати.

Сюрпризом стало те, що в кімнаті на неї чекав Дар. Причому супутник поводився так, ніби вони попрощалися лише кілька годин тому, і аж ніяк не після скандалу.

Пес підняв голову і з цікавістю глянув на Ріну. Обидва мовчали, але дівчина прийняла правила гри - якщо хоче удати, що нічого не було, нехай так і буде. Зараз вона надто втомилася, щоб щось обговорювати.

Наспіх прийнявши душ і перекусивши пиріжком із заповітного рюкзачка (так, він виявився не таким смачним, як у гномів!) гела прикрила очі. Не минуло й хвилини, як ліжко прогнулося ще більше, і поруч ліг Дар. Ріна одразу ж обійняла його, а пес спокійно поклав голову їй на груди.

"Я сумувала за тобою, луската зараза", - подумала вона - сил на розмови вже не було.

"І я" - зізнався дракон.

"Ти ж був там, так?"

"Де?"

"На арені"

"Ну ..."

"Я намагалася, слово честі, але після того, що сталося, навряд чи Каял захоче зі мною навіть говорити. Я не знаю, що це було, але..."

"Я вірю тобі, так що не вдавайся в пояснення", - перервав її метання супутник.

"Що це могло бути? Масова галюцинація?"

"Не схоже. Швидше магія звуку"

"Магія чого? Я раніше і не чула про такий вид чарів"

"Воно і не дивно - рідше, ніж він, зустрічається тільки магія некромантів."

"І ти все ж ти впевнений у тому, що це саме чари звуку?"

"Принаймні дуже схоже"

"Розкажи мені про них. Хочу знати, що це таке"

"Магія звуку – це особливий вид чарів. Маг може на свій розсуд усувати будь-які звуки або змінювати їх звучання"

"Якась дуже дивна магія. У чому ж її сила?"

"Ну, не скажи. Пам'ятаєш, у дитинстві мама розповідала тобі казку про щуролова?"

"Це той, що врятував місто, а потім знищив його, забравши з собою дітей?"

"Саме так"

"Пам'ятаю, звичайно – найстрашніша історія з усіх, що мені доводилося чути"

"Так ось цей щуролов і був магом звуку. Він зачаровував своєю музикою і вселяв людям ті емоції, які вони не могли відчувати насправді. Хоча так само чари діють на будь-яку живу істоту"

Ріна була приголомшена - отже, вона дійсно легко відбулася, якщо це дійсно були чари, про які говорить Дар. Так, навіть приниження, яке вона пережила - лише легкий переляк і не більше. Правильно зрозумівши, про що розмірковує його подруга, пес підвівся і вголос сказав:

- В Ашхемі зібрані маги з різними видами сил. Але об'єднує їх одне – небезпека, яку вони можуть нести, якщо їх навчити керувати своєю силою. У будь-якому разі, тобі навряд чи щось загрожувало, тим більше – у присутності Глосса.

- Ти думаєш, він зрозумів, що сталося?

- Принаймні припустив. Твій професор гарний куратор, але він розуміє, що опікуватися такими дорослими учнями треба в міру. І точно не втручатися у стосунки між ними.

- Добре, якщо ти маєш рацію, то в мене є лише одне питання – хто наслав на мене ці чари? Це була не Фрейя - її магія - холод, це я вже точно знаю.

- Ну, іноді маги можуть володіти кількома видами сили, але я сумніваюся, що це той самий випадок. Я засік тільки, що в момент ... ем ... інциденту, був спалах магії з боку цього чарівного квартету. Враховуючи те, що сили трьох з них ми вже знаємо, то можу тільки припустити, що це справа рук білявки з гетерохромією. Але стверджувати, що це саме так – не берусь. Все ж надто рідкісні чари, навіть для Ашхема.

Дівчина на деякий час замовкла - спати хотілося жахливо, але мозок вже працював на повну і шукав будь-які варіанти для того, щоб дізнатися правду.

- Скай! - Раптом різко вигукнула Ріна.

- Що? - Не відразу зрозумів про що вона каже супутник.

- Я гадаю, що Скай може знати це. Магія звуку – це той дар, який легко приховати.

- Так, у цьому ти маєш рацію. Ну, можеш обережно поцікавитися в нього про це, але я не ризикував би висувати саме таке формулювання.

- Добре, я подумаю, як розпитати його, не заглиблюючись в подробиці, - усміхнулася гела і знову лягла на ліжко. Думки про Ская повернули її до сьогоднішнього заняття. А точніше – причини, через яку вона взагалі записалася на ведення бою.

- Ну? – голосно засопів, поцікавився Дар. – Що цього разу?

- Як мені бути з Каялом? Після всього, що було на тренуванні, я не впевнена, що він взагалі захоче мене знати. Не буду ж я бігати за ним, пояснюючи, що це чужа магія, а чи не моя фізіологія?

- Не будеш, - підтвердив Дар. - Хоча, через те, що я бачив, він досить близько спілкується з Фрейєю та її подругами. То ж, напевно, в курсі магії однієї з них. Ну, якщо це була вона, звісно.