Розділ 58

У новому тілі було дуже не комфортно. По-хорошому, треба було хоча б кілька годин, щоб звикнути до нього, але зараз Скай не міг собі дозволити таку розкіш. То ж швидко скориставшись артефактами для відновлення сил, він набув вигляду Ніколаса Стенфілда. Це ще пощастило, що чоловік підтримував себе у формі й не став огряднішим, як багато його одноліток.

Йоденхел вони залишили вчотирьох - крім нього до нагів вирушили Глосс, Фрейя та Лукреція. План був простий – повідомити про те, що Ріну в жодному разі не можна вбивати, адже тільки за її допомогою можна вдертися до її рідного краю. Ніхто особливо не сподівався на те, що Шаян сидітиме і чекатиме на них, але заради цієї новини його наближені повинні будуть зв'язатися з принцом. А там... Загалом, або буде бій, або тікатимуть з усіх ніг у портал.

Опинившись у зміїному лігві, метаморф спочатку трохи скривився - темрява і відсутність вікон його пригнічували. Втім, не минуло й хвилини, як він опанував себе. На щастя, гел досить часто з'являвся у замку, щоб його запам'ятали. Отже, тепер, впевненим кроком перетинаючи коридор, Скай не зустрів жодного опору. А ось його супутників проводжали зацікавленими та навіть незадоволеними поглядами. Хлопець буквально відчував, як наїжачилась Фрейя, намагаючись стримати власну магію. Пощастило ще, що вони точно знали, куди варто йти, інакше б їхня присутність все ж викликала питання.

- Що ти тут забув? Ми ж домовлялися про інше! – зустрів його біля дверей зали один із нагів. Судячи з хитромудрих татуювань на руках, він був радником принца, або наближеною до нього особою.

– Це було до того, як мене розкрили! – зло прошипів Скай.

- Те, що ти схибив - тільки твоя проблема, - нахабно вищирився змій.

- А чия проблема буде, якщо принц власноруч прикінчить ваш шанс підкорити Йоденхел?

- Його дружина пуста, ти й так знаєш це!

- А я говорю не про неї. Ріна – спадкоємиця Ріхарда, і можна отримати доступ до королівства з її допомогою. Сподіваюся, він ще нічого не встиг із нею зробити?!

- Але… - нова інформація збентежила нага.

- Якщо ви обіцяєте захист мені та моїй сім'ї, то я розповім про все Шаяну, але часу обмаль. Незабаром вони можуть прийти за мною, - Скай сподівався, що чим більше новин він скине на співрозмовника, тим швидше той розкриє місцеперебування свого повелителя. А нахабна манера тільки дратуватиме і не дасть зосередитися і проаналізувати все.

- Принца немає в замку, - раптом примружився той.

- Звичайно, немає! Він не настільки дурний, щоб залишатися тут, якщо будь-якої миті за дівчиськом можуть прийти! Тому скажи, де він, чи виклич сюди!

- Це принц, а не дворова дівка! Як ти смієш так казати… - наг зробив ривок у бік хлопця, але Глосс перегородив йому шлях мечем.

- Ясна річ, що не дівка. Але якщо через твою неквапливість він знову упустить свій шанс… - Скай похитав головою і посміхнувся. Коли наг кинувся на нього, серце завмерло, але метаморф продовжував свою гру. Добре, що в нього такий спритний професор.

- Хто це? – похмуро запитав голий, кивнувши на супровід.

– Моя персональна охорона. Або якщо хочеш – майбутні бійці твого повелителя. Кращі з кращих.

- Нагам не потрібні маги! – виплюнув чоловік.

- Навіть якщо вони з Ашхема? - багатозначно уточнив Скай. Він досяг того, чого хотів – змій занервував. Те, що багато років тому вони відмовилися фінансувати магічну академію, не означало, що не чули про її учнів. Ті справді були кращими з найкращих. Навіть досвідчені найманці не могли конкурувати з тими, хто тренувався в закритій магічній академії.

- Ти не мав права приводити їх сюди, - ковтнувши, видавив із себе голий.

- Я лише підстрахувався. Якщо ти чи твої люди не захочуть заподіяти мені шкоди – можете вважати їх простою декорацією. Сам же знаєш, що цих солдатів чудово муштрують, - ще раз нахабно посміхнувся Скай, а потім різко змінив тон. – Втім, ми й так втратили багато часу. Де Шаян?

- Принц дав чіткі вказівки щодо того, що…

- Як думаєш, як швидко він тебе прикінчить? Якщо ти через свою неквапливість чи тупість не повідомиш йому про мій візит – буде пізно! Ви заздалегідь програєте війну! Як вважаєш, чи багато таких, як вони, - Скай кивнув на своїх охоронців, - вийдуть на бій з вами? Інші королі були далекоглядніші, й зараз в Ашхемі зібрана ціла армія ідеальних вбивць! Вони не просто слабкі маги – вони ті, хто зможе битися з вами й перемагати! Хочеш перевірити мої слова? Веди сюди найкращого зі своїх бійців, і подивимося, через скільки хвилин він здохне!

Судячи з того, як приголомшено завмер наг, такого натиску він не очікував. І точно не збирався нікого вести до гела Стенфілда.

- Ну, чого мовчиш? Швидко кажи, де принц, або гукай його сюди! – ледь не кричав Скай, і це подіяло.

Наг невдоволено втягнув повітря, і крізь зуби процідив:

- Він у Баркзаарі, але де конкретно, я не знаю. Шаян звик робити все сам.

– Ви можете з ним зв'язатися?

- Ні. Принц чітко дав зрозуміти, що не хоче нікого бачити, доки не закінчить.

- Шассен айк! - Серце зробило кульбіт і досягло горла. Вони повинні встигнути врятувати Ріну!

– Що? - не почув змій, і чоловік невдоволено обернувся до нього і звузив очі.