Розділ 35

Дарій мав рацію, і дівчата залишили кімнату Ріни перед світанком. Але навіть якби вони пішли раніше, гела навряд чи заснула б. Залишившись наодинці з Дарієм, вона раптом зрозуміла одну дуже важливу річ – до мертвої зони того разу потрапила не тільки Фрейя, а й Скай. Принаймні їй так здалося. Думка про те, що друг міг усе бачити, і говорити з ним доведеться анітрохи не менше, ніж із компанією Фрей, її зовсім не тішила. Саме тому, повалявшись у ліжку від сили півтори години, Ріна піднялася і швидко попрямувала до їдальні. Мабуть, це був єдиний раз, коли вона прийшла навіть раніше, ніж гноми.

Скай спізнювався, і від цього ставало ще неприємніше - а що як він взагалі вирішив тепер уникати її? Або ще гірше – спробує швидко скласти іспит, щоб залишити Ашхем і опинитися якнайдалі від своєї дивовижної подруги та її грізного супутника? Адже він цілком міг це зробити, а браслет давно не стримував мага. Від думки про те, що Скай може так вчинити, і більше вона його не побачить, у грудях раптом неприємно засадило - і коли раптом цей хлопець став для неї таким близьким? Дар відчував занепокоєння подруги, але навіть не намагався її заспокоїти – сам останню добу був на нервах.

Звук дверей, що відкриваються, вивів дівчину із задуму, а голос друга взагалі дав надію.

- Шассен! Я проспав! Сусід, зараза, всю ніч хропів і не давав мені нормально поспати! А як засинав сни безглузді снилися. Уявляєш, бачив дракона, якого хтось створив на артефактології. До речі, куди ти вчора зникла? - тріпався приятель, беручи до рук тацю. Ріна ж нічого не говорила, тільки з кожною хвилиною її усмішка ставала все ширшою. - Гей, я з тобою розмовляю, ти мене взагалі чуєш? - Хлопець помахав рукою перед очима дівчини, і та зі сміхом відштовхнула її.

- Дурень!

- Хвала всім богам - я вже подумав, що ти потрапила під невідомі мені чари й завмерла на віки. Або, може, це Фрейя щось подшаманила, хто ж знає, - звично балакав приятель, а Ріна майже фізично відчувала, як від серця відлягло. Він лише проспав, і явно не бачив учора нічого. Навряд чи хтось міг би так само майстерно зобразити буденну балаканину, як він.

Коли пара перестала розставляти посуд на столах, двері їдальні відчинилися, і всередину увійшов квартет подружок. Судячи з їхнього вигляду, вони теж не змогли заснути цієї ночі й вирішили раніше розпочати заняття.

- Слухай, з такими темпами їдальня скоро перейде на цілодобове обслуговування! Щодня учні приходять все раніше і раніше, а йдуть чи не опівночі! - пробурчав хлопець, зиркнувши на дівчат, які вже встигли набрати собі повні таці їжі.

- Та годі тобі - сам же знаєш, що цього не буде, - миролюбно промовила Ріна, хоча їй теж було трохи незатишно. Дівчата кидали на неї зацікавлені погляди, і від цього ставало тривожно. Вони ніби пропалювали її спину, а вдіяти з цим нічого гела не могла - не буде ж кричати «Не дивись на мене». Та й подруг можна зрозуміти – не кожен день дізнаєшся стільки цікавого про тих, з ким навчаєшся.

  Тішило одне – сьогодні був єдиний день за весь тиждень, коли вона не перетиналася на заняттях з жодною з них. Ну, а обід та вечерю можна без проблем дістати з чарівного ранця. Зрештою повинна ж вона хоч іноді використовувати ці свої привілеї?

 Приємною несподіванкою стало те, що вже ввечері того ж дня Ріні надійшло послання від ректора. Шаї Нар дотримався слова і вирішив, що Дар зможе змінювати свою форму раз на місяць, коли місяць буде зовсім молодим.

«Або особливо темні ночі», - послужливо уточнювала записка. Звичайно, гобліна можна було зрозуміти, адже найменше йому хотілося розбиратися із загальновідомою присутністю дракона в академії.

Також ректор дозволив Ріні особисто супроводжувати свого супутника, якщо, звичайно, це ніяк не впливатиме на відвідування нею занять наступного дня. Для того, щоб у дівчини не виникало спокус порахувати, що «кожна ніч досить темна», шаї Нар спеціально написав про умовний сигнал. Разом із посланням він надіслав і маленький браслет із підвіскою. Коли той почне трохи світитись – можна сміливо вирушати на прогулянку.

Гелі стало цікаво, і вона навіть перевірила, як працює артефакт. На превеликий жаль, він реагував не на світло, а на парний артефакт. Тобто десь існував такий же браслет, і коли ректор (напевно ж він цим займатиметься!) захоче – він «зарядить» свою підвіску, а її прикраса просто відреагує на це.

- Ну що ж, хоч так, - задумливо зауважив Дарій. Якби Ріна його погано знала, можливо й повірила б, що він засмучений, але це було не так. Супутник дивився в саму суть - йому дають дозвіл на польоти, можливість побути собою хоча б кілька годин. Решта лише дрібниці, без яких не обійтись.

Після відвертої розмови гели з дівчатами, у їхніх стосунках щось змінилося. Здавалося б, ця розмова могла хіба що вгамувати їхню цікавість, та й тільки, але вона зробила значно більше. По-перше, Ріна помітила, що зі сторони подружок припинилися злі глузування, і навіть Фрейя, здавалося, трохи розслабилася. Що не кажи, а вона відразу зрозуміла, що якщо її вирощували, як гелу, то Ріна навряд чи дивитиметься на когось, хто нижчий за її статус. Тим більше, що дівчина явно дала зрозуміти, що її завдання – якнайшвидше покинути стіни Ашхема, а не завести роман із сумнівним аристократом.

Другою особливістю спілкування між дівчатами стало те, що Айя і Лука (як тепер подумки називала її навіть Ріна) стали краще ставитися до неї. Менталістка вже без особливих проблем ставала до неї в пару, а Дару іноді ледь помітно кивала на знак вітання. Дракон оцінив цей її жест, і теж кивав у відповідь. З боку, звичайно, виглядало трохи комічно, але ж менталісти завжди вважалися трохи дивакуватими.