Розділ 30

- Ненавиджу змій! Як вони взагалі могли здогадатися притягнути їх на урок? - Заняття з ментальної магії ще не почалося, але Ріна вже була незадоволена. По-перше, цієї ночі вона не змогла нормально поспати, то ж вранці ледве підвелася з ліжка, а по-друге, саме сьогодні вони мали відпрацьовувати управління свідомістю різних дрібних істот. Минулого разу це були миші та більші гризуни, але тепер настала черга змій та ящірок. Здається, мали принести ще черепаху, але Дар відмовив гелу поборотися за цей ексклюзивний варіант.

«Що вона взагалі зможе зробити?!» - Здивовано вигукнув він і відразу ж привів з десяток аргументів проти. Звичайно, він мав рацію, і та ж ящірка була б значно спритнішою за будь-яку черепаху, але Ріні зовсім не хотілося йти з ними на контакт.

- Та годі тобі! Якщо так полегшає – згадай, що це мої далекі родичі! - Спробував втішити її супутник.

- Я б із великим задоволенням поспілкувалася з твоїми справжніми родичами, – зізналася дівчина. – До речі, чому ти про них ніколи не говорив?

- Тому що ти не питала, - знизав плечима Дар. З огляду на його теперішню іпостась вийшло кумедно. – А взагалі, на це треба багато часу. Колися я розповім тобі про своїх батьків. Мій батько був останнім драконом у своєму світі й багато років спав безпробудним сном. Він заснув у той момент, коли зрозумів, що люди зрадили його довіру, і після цього край, де він жив, почав вмирати. Ти ж знала, що дракони – душа землі?

- Ні, - щиро здивувалася Ріна.

- Ось, я ж казав - тобі ще багато про що треба дізнатися.

- Стривай, якщо твій батько був останнім драконом, то як же на світ з'явився ти? Або у вас не має значення стать?

- Як це не має? – обурився Дарій. – Ще як має! Чи ти вважаєш, що я повинен яйця відкладати за першим покликом? Ні, це схема тільки у морських коників працює, але ніяк не у величних ящерів!

- Гаразд, Даре, вибач, сказала не подумавши, - посміхнулася дівчина. Іноді її грізний дракон поводився як ображене кошеня.

- Саме так! Ні, мама в мене, звичайно ж, була, але там взагалі складна історія. Спочатку вона народилася драконом і її закатували люди (власне, через неї тато і впав у сплячку), а потім знову народилася, але цього разу людиною. Але почувши поклик істинної пари, вона переродилася і знову стала драконом.

- Яка складна та романтична історія. Розкажеш мені її якось, добре?

- Обов'язково. Тільки для цього мені потрібен особливий настрій. Не люблю говорити про такі речі просто заради того, щоб згаяти час, - Дар смішно пирхнув, і Ріна спробувала приховати усмішку. Вона давно зрозуміла, що сім'я та близькі для драконів – це святе, тож подібне ставлення її анітрохи не здивувало.

З розмовами до місця занять дісталися швидко – дівчина вже й забула, що їй сьогодні доведеться працювати зі зміями. Хоча може сподівалася на те, що їй дістанеться ящірка? Побачивши величезну коробку з клубком зі змій, що ворушиться, настрій гели знову різко впав - з кожною секундою ймовірність взяти когось з них зростала.

Викладачка, як завжди, радісно привітала всіх і коротко розповіла про завдання цього дня. Новин загалом було лише дві – хороша і погана. Погана – за ніч змії примудрилися з'їсти всіх ящірок, тож усім доведеться працювати зі зміями. Хороша ж полягала в тому, що всі плазуни були абсолютно безпечні для людини. Втім, для таких великих створінь, як Дар, вони теж не становили жодної небезпеки.

- Ваше завдання сьогодні дуже просте - змусити змію підкорятися вам. У перші моменти можна використовувати побутову магію, щоб не торкатися до них, але надалі відпустіть тварин, - інструктувала викладачка, за допомогою чар розплутуючи шиплячий  клубок.

Змія Ріни була жахливо огидною і змушувала згадати найнеприємніші спогади. Її сріблястий хвіст був ніби зменшеною копією хвоста принца нагів, тому дівчина одразу не злюбила повзуче створіння. Змія, зважаючи на все, відчула це, бо, раз у раз ставала в стійку і шипіла на гелу. Якоїсь миті Ріна навіть не помітила, як почала лаятися з піддослідною і переконувати її, що все одно вона зробить усе по-своєму. Весь цей час Дар стояв позаду дівчини, а його хвіст нервово тремтів - підходити він не наважувався, щоб не збити настрій подруги.

Нарешті, долаючи нехай і невеликий, але все ж бар'єр думок змії, Ріна змусила її звернутися клубочком і завмерти.

- Все, хай так полежить, - обтрусивши, ніби від брудної роботи, руки, дівчина озирнулася на всі боки. На її подив, вона впоралася зі своїм завданням першою, і навіть Айя ще тільки налагоджувала контакт із лускатим підопічним. Її супутник, до речі, теж переживав за свою господиню, але, на відміну від Дару, бігав на плечі. Минуло лише кілька секунд, і змія нарешті підкорилася дівчині. Айя не боялася її й сміливо присіла поряд, щоб торкнутися луски.

Гела навіть відвернулася, щоб не дивитись на ці ніжності, але раптом почула крик – в одного з учнів втекла змія. Різкий рух і такий же звук збив з пантелику менталістів, і багато хто з них повністю втратив контроль над своїми підопічними. Ті почали розповзатися в різні боки, а одна, особливо зухвала і голодна, вже націлилася на Айю. Точніше навіть не на неї, а на маленького павука, що сидів на плечі дівчини.

- Стій! - Дивуючись самій собі, крикнула Ріна, виставляючи руку вперед. Змія раптом ніби задеревеніла, так і не завершивши свій випад, і приземлилася біля ніг Айї. Дівчина жваво схопилася, а її павук сховався в нагрудну кишеньку.