Розділ 26

До своєї кімнати Ріна поверталася в значно кращому настрої, ніж була вранці. Гноми з радістю нагодували їх смачним та ситним сніданком, приготованим спеціально для них, а Скай розповів ще багато цікавого про магію. Іноді його розмови давали їй набагато більше, ніж лекції професорів, хоча ті теж трудилися на славу. Водночас побалакали й про більш приземлені речі – попліткували, перемили кісточки студентам, а Ріна розповіла хлопцю про Йоденхел. Як виявилося, він ніколи не бував у її рідному королівстві, хоч не раз чув про нього. В усьому виною була клята війна з нагами.

До речі, приємною несподіванкою стало те, що Скай легко підтримав її розмову про магів з рідкісним даром. І коли Ріна згадала, що особисто знає одну некромантку, той ненароком кинув, що в нього на рахунку тоді маг звуку.

- Втім, ця перевага ненадовго - сама ще познайомишся, якщо продовжиш ходити на заняття Глосса з ведення бою.

Дар мав рацію, білявка виявилася володаркою рідкісного дару, і про це знали всі. Як не крути, а такий талант – ще одна нагода виділитися з натовпу. Дівчину звали Амелією, і вона, як стало зрозуміло, була у почеті Фрейї. Навчалася в академії досить довго, бо браслет давно зник з її руки. Проте, вона, як і Скай, досі не змогла скласти іспит, який дарує свободу.

Крім того, випадково, не інакше, вдалося поговорити й про Каяла. Ріна ненав'язливо дізналася в друга про звички аристократа, де він найчастіше буває, і що подобається. Якоїсь миті гелі здалося, що такий детальний план вона не розробляла, навіть коли планувала завоювати серце гела, що сподобався. Шкода, що тоді справа не вигоріла - хлопець виявився тупим, як корок, але тут (як Ріна щиро сподівалася) справи були зовсім інакші. Та й Каял не здавався таким вже недалеким. Слово честі, вона ж до нього не в подружки збиралася лізти, хоча стійке відчуття саме такої підготовки все одно було.

- Таке враження, що ти починаєш військову кампанію, - спостерігаючи за нею, сказав Дар і позіхнув.

- Чого це ти так вирішив? – Ріна навіть дивитись на друга не стала – не до того було. Навколо неї було розкладено списані аркуші – треба було записати все, про що розповів Скай.

- Та тому що ти навіть до лекцій не готуєшся! Адже я думав, що в тебе тут одна мета – якнайшвидше розвинути свою силу.

– Так, я щось не зрозуміла. Ти спочатку сам мені допікаєш тим, що я від усіх відгородилася, а тепер ще й дорікаєш за мою старанність? - Дівчина піднялася і вперла руки в боки. Ще трохи й ногою б тупнула, якби Дар наважився далі розвинути тему.

  - Нічого подібного. Я просто кажу, що ти не вмієш діяти легше. Якщо берешся за щось, то решта відходить на задній план. Хоча з цим хлопчиськом я б радив справді не надто старанно все робити.

- Це ще чому?

- Знаючи тебе, ти можеш перетворити це все на чи не маніакальне переслідування. Він подумає, що ти або навіжена, або закохана в нього по вуха.

- Нісенітниця! - пирхнула Ріна і знову опустилася на м'який килим. Цей елемент декору, до речі, з'явився під час чергової спроби перевірити межі можливостей магічного ранця. Як виявилося – навіть пухнастий килим, який був у згорнутому вигляді в півтора раза вищим за Рину, з легкістю там уміщався. Мало того – він добре маскувався найпростішою магією, що робило придбання особливо цінним.

- Як знаєш, але я б все ж рекомендував приборкати запал.

- Дар, - зітхнула гела і підняла погляд на друга, - ну я ж не роман з ним крутити збираюся, а просто потоваришувати.

- Головне, щоб він це зрозумів, - багатозначно промовив пес і ліг на м'який матрац.

Дівчина скорчила смішне обличчя, але одразу ж вдала, що нічого не було, тому що супутник невдоволено сказав:

- Я все бачу!

«Напевно, в словах Дара є певна логіка», - вирішила Ріна і відразу ж зробила кілька позначок на полях - поспішати справді не варто.

Коли гела думала, що поспішати не варто, вона навіть уявити не могла, як це надовго затягнеться. У її планах, вони з Каялом мали стати кращими друзями вже за тиждень, але насправді все виявилося набагато складнішим і довшим.

Для початку з'ясувалося, що кандидат у друзі – особа вкрай товариська. Він не залишався ні на мить один. Ну, хіба що в душі, мабуть. Хоча це під питанням. Далі стало зрозуміло, що будь-які спроби Ріни підступитися до хлопця відразу супроводжувалися злобним шипінням Фрейї. Навіть неозброєним поглядом було видно, що він їй подобається, то ж жодну конкуренцію блакитна не мала наміру терпіти. Пояснювати та доводити, що як потенційний партнер він гелі нецікавий, звичайно ж, ніхто не став.

Судячи з того, що перша зустріч з Каялом після занять, обійшлася без незручних моментів, хлопець зрозумів, що конфуз, що стався на арені, був простою підставою. Це, до речі, приємно здивувало.

Іншою несподіванкою стало те, що аристократ запам'ятав ім'я дівчини та навіть не плутав її з іншими. Випадкові (ага, а як же!) зустрічі в їдальні, незграбні хапання одного і того ж десерту та багато іншого лише викликали у хлопця посмішку. Він одразу жартував про щось, щедро поступався дівчині останньою порцією і відразу йшов за свій столик. Якось Каял навіть почав першим розмову, поки вони стояли в черзі. До речі, того дня Ріна була така змучена, що й думати забула про нього. Іншими словами, єдине, чого змогла добитися гела – це набриднути хлопцю.