- Ріно-о-о-о - потягуючись сам, і так само розтягуючи ім'я подруги, звернувся до дівчини Дар.
- Чого тобі? – вкотре перечитуючи ту саму сторінку, похмуро перепитала гела.
- А тобі тут не нудно?
– Що? - Від такого питання Ріна навіть рота відкрила.
- Кажу, чи не нудно тобі тут? - здавалося, дракон повністю звик до нового образу і вже не без задоволення чухав себе за вухом.
- Навіть не знаю, що тобі відповісти, - озирнувшись довкола, сказала Ріна. Звісно, у бібліотеці було, як завжди, небагатолюдно. За столами на іншому кінці зали сиділо кілька учнів, але й ті майже не ворушилися, засівши за підручниками.
- Відповідай, як є.
- Ну, трохи нудно, і що з того? Ти сюди моїх подруг запросиш?
- Ні, звичайно ж. Але чому б тобі не завести нових?
- Ти зараз серйозно говориш? - Дівчина насправді не знала, як реагувати на його слова.
- Взагалі-то так, а що тут такого?
- Ну, як би… - гела підбирала слова, але потім раптом насупилась і запитала: - Ти правда не розумієш, чи придурюєшся?
- Скажімо, я не зовсім впевнений, що правильно розумію твої мотиви.
– Мотиви чого? Я ні від кого не ховаюся, нормально спілкуюся з усіма, якщо зі мною розмовляють, та й взагалі поводжуся, як завжди. Он Скай же зі мною спілкується, і я нікуди від нього не втікаю. Хто ж винен, що тут кожен окремо?
- Ні, тут ти лукавиш - вдома ти поводишся зовсім інакше, то ж не сперечайся.
- Дар, ти мариш, - закотивши очі, усміхнулася Ріна. - Я дійсно вдома поводжуся так само. Просто там ми всі один одного знаємо не один рік, і взагалі… - вона осіклася, не знаючи, чи точніше не бажаючи озвучувати ще одну причину, через яку ніколи не була обділена увагою.
- Не обманюй себе - там ти значно охочіше заводиш нові знайомства.
- Тому що там я, принаймні, бачу в цьому сенс.
– А тут чому не бачиш?
- Тому що мені це не треба – я маю тебе, а з нових знайомих – Ская. Повір, ви обоє вже робите моє життя дуже насиченим. Я б навіть сказала – аж занадто.
- Ой, не так сильно ми тебе й вантажимо, - скорчив смішну пику супутник і спробував глузливо висунути язик.
Ріна не перебільшувала, коли говорила, що Скай присутній у її житті нарівні з Даром, адже хлопець раз у раз з'являвся на заняттях з бойової магії, балував її смаколиками, які виміняв у гномів, і цікавився успіхами в навчанні. Здавалося, що він оберігає її та піклується, як про молодшу сестру, хоча, звичайно, це було не так. До речі, від приємних гастрономічних бонусів, за які ще й треба було розплачуватись, Ріна давно могла б і відмовитися – сумка без проблем виконувала її забаганки, у тому числі й постачала продукти.
На жаль, явно використовувати її гела все одно не могла – всі незвичайні предмети могли впасти у вічі, і це б обов'язково помітили. Зрештою, навіть Глосс іноді заглядав у її кімнату, щоб перевірити, як влаштувалася його підопічна. До речі, після візиту дівчини його ставлення до неї дійсно трохи змінилося, і він став сприймати її серйозніше. Та й сама Ріна трохи змінила свою думку про професора. Декілька разів вона навіть наважилася запропонувати йому свою допомогу, коли помічала, що в того буквально голова йде обертом від великої кількості завдань.
Незрозуміло чому, але з кожним днем в Ашхем стало прибувати дедалі більше учнів. І за кожного з них, за правилами, мав відповідати саме викладач бойової магії. Звичайно, на практиці все виявилося зовсім інакше, і незабаром кураторами стали ще кілька професорів, що трохи полегшило життя Глоссу. Звісно, Ріні він не довірив складні завдання, але, як виявилося, навіть ревізія всього інвентарю у кабінеті й докладний опис бібліотеки викладача істотно допомогли йому, звільнивши дорогоцінний час.
Скай одного разу почув, чим займається його нова подруга, і нічого не сказав. Але було видно, що він схвалює її роботу. Сам він, звичайно ж, нав'язуватись у помічники до куратора не поспішав, але її захоплення йому подобалося.
- Дару, я знаю тебе занадто довго, щоб зрозуміти - ти затіяв цю розмову не просто так, тоді в чому справа?
- Та ні в чому! Чого ти взагалі це взяла?
- Тому що я тебе знаю. Ти дракон, і сам казав, що потріпатися ви можете тільки в тому випадку, якщо маєте певну мету. Яка зараз у тебе мета?
- Нагадай мені частіше тримати язика за зубами, - насупився Дарій, але Ріна навіть не звернула уваги на його коментар. - Гаразд, твоя взяла. Я вважаю, що ти надто багато часу проводиш сама.
- Ти серйозно? Та я одна хіба що в душі! З тобою спальню ділю, на уроках з усім класом сиджу, в їдальні зі Скаєм весь час вільний проводжу, а ти говориш...
- Годі! – різко перебив її пес. - Ти чудово розумієш, що я говорю про інше. По-справжньому ти майже ні з ким не спілкуєшся, і це помітно. Причому не лише мені. Це виділяє тебе серед інших, і пояснення, що менталісти дуже близькі зі своїми супутниками, тут не спрацює. Візьми для прикладу ту ж Айю - вона завжди в колі подруг, а павук приходить лише за першим покликом або на заняття.
Дівчина схилила голову і примружилася - вона здогадалася, до чого хилить Дарій, і від цього полегшало. Не хотілося б знову слухати його лекції про користь нових знайомств.