- Заспокойся, ти зараз у килимі дірку зробиш! – роздратовано кинув Ріхард своїй невістці. Та вже досить довго ходила з кутка в куток і нервово смикала в руках хустку.
– Що? – слова короля вирвали її із задуми. Зрозумівши, що саме він сказав, Кессіді насупилася: - Відчепись, все одно тобі ніколи він не подобався!
- І все ж, я попрошу тебе сісти. Твоє нервове ходіння заважає мені думати.
- Іди знаєш куди? – зло кинула жінка. – Не подивлюся, що король – так прокляну, що верховний не врятує! Через цього стариганя, до речі, Ріна і пропала, то ж він ще своє отримає! - Пообіцяла Кес.
- Мікаель ні в чому не винний, і тобі це відомо! - Чоловік підвівся і став навпроти дружини брата. – Хтось втрутився у ритуал і тим самим змінив кінцеву точку перенесення.
- Слабо віритись. Втім, це не має значення, - відмахнулася жінка. - Я не заспокоюся, поки Аарон не поверне сюди дочку. А вже потім я докладно дізнаюся у найсильнішого з магів, як могло статися, що ритуал, яким він займався особисто, виявився неправильним.
- Кес... - король не встиг закінчити, бо жінка різко обернулася і прошипіла.
- Моя дочка могла загинути, та й зараз її життя у небезпеці! А ти хочеш переконати мене, що хтось міг непомітно змінити руни, поки ми перебували в залі? Ти сам хоч у це віриш?
- Я люблю Ріну не менше, ніж ти, у цьому можеш не сумніватися! Але й у Мікаелі я впевнений – якщо він каже, що хтось втрутився, то так воно і є! Тим паче що Ріна теж йому небайдужа.
Напруження пристрастей у кімнаті досягло свого апогею - вони готові були розірвати один одного, але раптова поява Аарона змусила їх відступити. Попри очікування, чоловік перемістився не за допомогою порталу, а поступово матеріалізувався у самому центрі кімнати.
- Де Ріна? – кинулася до нього Кессіді. Аарон глянув на дружину, після чого кинув короткий погляд на брата. — Якщо ти зараз не поясниш, у короля стане на одного радника менше! - Пообіцяла дружина.
- Ми не зможемо забрати Ріну - вона повинна залишитися в Ашхемі, - нарешті сказав маг.
– Що? - руки Кес розтиснулися, і хустка безшумно опустилася на килим.
- На нашу дочку вже встигли одягнути браслет, який зв'язує її з Ашхемом.
- До демонів подробиці – чому Ріна не може повернутись?! - розлютилася жінка, а Ріхард лише з жалем глянув на брата і вилаявся. Він був королем і чудово знав, що це означає.
- Браслет пов'язує учнів із самою академією, і зняти його можна лише розвивши власну силу, - пояснив він.
- Куди вже більше – вона гела!
- Потенціал гели, але реальна сила досить слабка, - важко зітхнув Аарон і опустився в крісло, де нещодавно сидів брат. – Я бачив результати перевірки – це правда. Наша донька повинна буде залишатися там, поки не зможе достатньо розвинути власну магію.
- В Ашхемі? Це що, жарт? Аарон, будь ласка, скажи, що просто невдало пожартував! – благала Кессіді.
- Мені шкода, але ні, - похитав він головою. – Але є й хороша новина. Я розмовляв з ректором шаї Наром і він дав зрозуміти, що догляне за Ріною. Вона буде у безпеці.
– Серед цієї юрби відступників? Краще вже одразу до нагів, - кинула жінка, точно повторюючи слова доньки.
- Все не зовсім так, як ти гадаєш, - м'яко сказав Ріхард, намагаючись заспокоїти невістку. - Ашхем тепер не той, що був сотню років тому. Впевнений, Ріна буде у безпеці там. Вже учнів їй точно не варто побоюватися. Хоча б тому, що з нею Дарій, - втішив він її.
– Це єдине, що мене заспокоює. Добре, якщо Ріна не може покинути клятий острів, то я піду до неї! - Раптом вирішила менталістка і піднялася, маючи намір, мабуть, негайно вирушити до дочки.
- На жаль, і це неможливо, - похитав головою Аарон. - Шаї Нар чітко сказав - це його територія, і допускати сторонніх він не має наміру.
- Та що цей гоблін собі дозволяє?
- Рівно стільки, скільки може – у цьому випадку ми не зможемо нічого зробити.
- І що, ти готовий з цим ось так миритися?! – кінчики пальців жінки потемніли, а це могло означати лише одне – бойова магія готова була ось-ось вирватися назовні.
- Кессіді, видихни - я тобі не ворог, - чоловік підвівся і взяв її за плечі. Потім змусив подивитися йому в очі й сказав: - Була б моя воля, Ріна вже стояла б поряд з нами. Але це неможливо – магія Ашхема надто сильна та унікальна, щоб її зламати. Але це нам лише на руку. Якщо ми можемо дістатися до неї, лише отримавши дозвіл самого ректора і використавши всі зв'язки, то й іншим це буде зробити не легше.
- Але що як наги використають свій вплив? – намагалася заперечити Кес.
- Вони не зможуть цього зробити – крута вдача татуся нинішнього принца стала причиною розриву будь-яких стосунків між нагами та Ашхемом. Змії покинули Раду Круса, а отже, і їхній вплив на академію зник разом із щорічними виплатами на її утримання. Та й гоблін цей непростий. Відчуваю, що в нього на все свої погляди, - невесело посміхнувся Аарон.
- Шаї Нар? – задумливо почухав підборіддя Ріхард. - Так, я згадав його. Наскільки мені відомо, він обіймає посаду ректора Ашхема довше за інших і за цей час уже зумів досягти серйозних змін. Звичайно, Рада досі не піддалася на її умовляння, але й ті поступки, на які ми пішли, дуже вагомі.