Розділ 5

В голові одна за одною мигтіли думки одна страшніша за іншу. Чи розуміє Алексія, що причарована? Як урятувати її від жахливого вчинку? Чи є можливість покликати на допомогу? Що станеться з Йоденхелом, якщо вона нічого не зробить?

Страх бив по тілу і змушував тремтіти, ніби від холоду, але навіть це не збило Ріну з пантелику. Вона розуміла одне – серед гостей немає союзників, до яких вона може звернутися. За весь вечір дівчина не побачила жодного представника свого королівства, а все, що відбувалося, напевно, трималося в таємниці. Світські плітки про весілля ніхто не брав уваги –  хто б міг подумати, що Алексія стане дружиною нага. А тим паче – Хранителя та принца зміїв?!

Все це може говорити лише про одне – допомогу чекати ні звідки, і доведеться діяти самій. Як? Ріна не знала. Вона звичайна дівчина, навіть не сильний маг. Її супутника немає поруч, а дозвіл перенесе лише одну людину. Тобто забрати із собою подругу вона не зможе, як би не хотіла.

Гела подумки перебирала всі відомі їй рецепти зілля та заклинання, які могли б зняти дурман, але всі вони вимагали багато часу та абсолютної тиші. Ні того, ні іншого у неї не було, отже, ці варіанти не підходять.

До зали дівчина не увійшла, а буквально влетіла. Вона відчувала, як горять її щоки, але навіть не стала звертати на це увагу - якщо план нагів спрацює, то нікому й діла не буде до того, як вона виглядає. Ріна відразу ж почала шукати Алексію поглядом у натовпі, але та ніби крізь землю провалилася. З кожною хвилиною паніка в душі гели зростала, а руки починали помітно тремтіти.

– Щось втратила? - почулося над самим вухом тихе шипіння. Серце дівчини мало не вистрибнуло з грудей від несподіванки, але коли вона різко повернулася, чутливий орган взагалі застряг десь у горлі. За її спиною, в непристойній близькості, стояв новоспечений чоловік міри.

- Ну то як? Допомогти тобі? - нахабна усмішка з'явилася на його губах.

Ріна відчула, як сильно тисне на неї близькість нага. Той буквально нависав над нею, поки його хвіст скручувався поруч, біля ніг дівчини.

- Н-ні, - голос тремтів, але вона сподівалася, що принц не помітив цього. На жаль, його тихий сміх говорив про інше.

- Яка прикрість. А я так сподівався, що ти шукаєш мене, - принц повільно рушив, обвиваючи дівчину кільцем.

- З чого б це? - Ріна ніби заціпеніла, але намагалася відповідати спокійно.

- Ну, як же? Ти весь вечір очей з мене не зводиш.

- Це нормально на весіллі – дивитися на молодих. Гості завжди так роблять, - обережно зауважила дівчина, і знову почула сміх.

- А ти кумедна. Мабуть, я навіть хотів би бачити тебе поруч із собою.

- Що?! - Гела рвучко скинула голову, а очі нага дивилися на неї примруживщись.

- Не варто вдавати, що не чула мене, дівчинко – ти зрозуміла кожне слово.

Так, Ріна почула його слова і зрозуміла їх, але ось сприймати не хотіла. Для зміїв було цілком нормально мати цілий гарем, де кожна з жінок була законною дружиною. Звичайно, це було дико для більшості рас, але наги не бачили в цьому нічого поганого. Тим паче, що від будь-якої представниці іншої раси завжди народжувалися лише змії – їхнє сім'я та гени були досить сильними для того, щоб домінувати над іншими. Чи не від цього подібна войовничість та агресивність? Втім, це не так важливо, як здається – зараз є значно серйозніші проблеми.

На щастя, необхідності відповідати її позбавила Алексія. Дівчина радісно підійшла до свого чоловіка й обійняла його, без збентеження поклавши голову йому на торс (ну а куди ж ще, якщо наг був вищим за них на дві голови?!).

- Вибач, я зовсім забула про тебе - сама ж розумієш, що в такий день думки можуть бути тільки про одне, - з усмішкою промовила міра, звертаючись до подруги.

- Так, звичайно, - видавивши із себе ввічливу усмішку, вимовила гела. - Вечір просто чудовий, то ж мені не довелося нудьгувати, - слова нага змусили нервувати, але Ріна розуміла, що зараз вона не має часу думати про них. Порятунок своєї родини та цілого королівства значно важливіший, ніж сумнівні загравання.

- Не хвилюйся, люба, я не дозволяв нудьгувати нашій гості, - не відводячи погляду від дівчини, промовив принц.

- Дякую, мій хороший, - встала на носочки й з ніжністю доторкнулася губами до щоки нареченого. - До речі, я так і не представила вас один одному, - раптом згадала вона і відразу виправилася: - Коханий, це моя подруга, гела Ріна Шарден. Вона єдина не побоялася супроводжувати мене на весілля та підтримувала у всьому. Ну, а це, - звернулася вона тепер до дівчини, і вказала на новоспеченого чоловіка, - мій єдиний і незрівнянний Шаян іш вар Джаяр, Хранитель і принц нагів. Не вір усьому, що про них говорять – наги такі ж, як і ми, тільки замість ніг – хвіст, – усміхнулася Алексія.

Брови нага здивовано піднялися, коли він почув про титул Ріни. Адже думав, що вона така ж міра, як і його дружина.

- Отже, ви гела? - Замислено промовив він, і відразу отримав впевнений кивок від дружини. - І якою ж магією ви володієте? - Принц чомусь став звертатися до неї на «ви», але що стало причиною, дівчина так і не зрозуміла.

Ріна нічого встигла сказати, зате Алексія одразу ж відповіла:

- Ментальної.