Розділ 1

Ріна змалку звикла, що в їхньому будинку було багато гостей. Що сказати – статус батька зобов'язував приймати у себе не лише високородних гелів та мірів, а й послів інших країн.

Аарон Шарден був одним із найближчих родичів короля Ріхарда, і разом з тим – його старшим братом. Багато років тому він відмовився від трону Йоденхела, вирішивши, що ніяка влада не варта того, щоб твоїм життям керували сторонні люди. Почасти він зробив так тому, що захотів пов'язати свою долю з палко коханою ним Кессіді. Походження її було настільки низьким, що навіть прізвище ніхто ніколи не використовував, згадуючи про дівчину. Втім, це не завадило їй стати гідною дружиною колишнього спадкоємця королівського трону та ніжною матір'ю для Ріни.

Як уже було сказано – у будинку Шарденів завжди було повно гостей, у тому числі й однолітків дівчини. Звичайно, не з усіма вона мала близькі стосунки, але подруг завжди вистачало. Ріна вірила, що їхня дружба справжня, і ніяк не пов'язана з високим статусом батька – чим інакше пояснити їхній щирий інтерес до її життя, думок та захоплень?

Серед однолітків юна гела Шарден завжди виділялася - вона була досить посереднім магом і знала про це. Вчителі невдоволено цокали й хитали головами на заняттях, але нічого не наважувалися сказати – дар не хотів прокидатися повною мірою. Це було дивно, бо і батько, і матір дівчинки були сильні менталістами.

У всьому Крусі існувала чітка ієрархія магів, яка визначала їхній статус. Гели вважалися найсильнішими магами та найчастіше були частими гостями  при дворі. Міри були дещо слабшими, але в залежності від багатьох факторів могли іноді навіть змагатися з гелами. Що ж до інших титулів, то тут все залежало від типу магії та рівня сили. Загальна назва високого рівня володінням магії обмежувалася лише цими двома статусами. Якщо в сім'ї магів народжувався дитина, вона переймала статус того з батьків, чиє володіння магією було сильнішим. Однак після повноліття кожен повинен був самостійно підтвердити своє право носити цей статус. Залежно від результатів маг міг закріпити за собою колишній титул, або ж поміняти його на той, що більше відповідав його силам.

Ріна завжди відчувала, що не готова бути гелою. Її сил ледь вистачало на те, щоб робити прості дії з найдрібнішими тваринами та комахами, не кажучи вже про те, щоб досягти рівня свого батька. Аарон легко підкорив собі легендарне морське чудовисько - Левіафана, та й Кессіді без проблем приборкувала всіх тварин, якщо в цьому була необхідність.

Напередодні дня народження дівчина вже попрощалася зі своїм титулом, коли опівночі раптом сталося неймовірне – її ментально покликав молодий дракон. Він був поранений і слабкий, але чомусь саме до Ріни звернувся по допомогу. Тієї спекотної літньої ночі дівчина в одній сорочці вискочила в сад, щоб урятувати небезпечного звіра. Мисливці підбили йому крило, а з боку стирчав спис. Дивом було те, що ящір зміг долетіти до їхнього маєтку.

- Допоможи, - хрипко прошепотів дракон, після чого важко заплющив очі.

Випадок був важким, та й навряд чи хтось із лікарів став би їхати до їхнього будинку, щоб урятувати тварину – шанси були надто малі. Як на зло, батьки теж поїхали, то ж окрім Ріни допомогти крилатому монстру могли лише слуги. Їх і розбудила дівчина, щоб урятувати життя пораненого гостя. Чоловіки та жінки бігали по дому та саду, нагріваючи воду, приносячи рушники та інструменти, але біля дракона могла бути тільки Ріна. Після Левіафана батька вона не боялася жодних чудовиськ, і лише гризуни завжди викликали жах та огиду. Вона хвилина за хвилиною заспокоювала пораненого звіра, промивала його рани та обробляла їх мазями. У момент, коли вона доторкнулася до списа, ящір смикнувся, але дівчина тільки зло загарчала на нього:

– Ану лежати! Не смій ворушитися!

Дракон востаннє смикнувся і завмер, не ворухнувшись аж доти, доки рани не були зашиті, а крило – надійно зафіксовано. Може, Ріні тільки здалося, але після того, як вона озвучила заборону, по тілу дракона пройшла ледь помітна хвиля світла. Така ж виникла і пізніше, коли вона сказала:

- Все, я закінчила, ти молодець. Тепер можеш розслабитися, - вона ніжно торкнулася шиї дракона, і звір ніби обм'як.

Ріна піднялася і почала збирати баночки з мазями та оліями, але раптом позаду неї почулося важке зітхання. Ящір ніби збирався з силами. Не минуло й кількох хвилин, як він сказав:

- Дякую, ти врятувала мені життя. Тепер воно належить тобі. Я готовий підкорятися будь-яким твоїм словам, моя володарко, - дракон все ще лежав на прим'ятій траві, але все ж схилив голову в шанобливому поклоні.

- Облиш, - відмахнулася гела, - твоє життя належить тільки тобі, та й ніяка я не володарка. Ось підлікуємо тебе, і зовсім іншу пісню заспіваєш, – щиро посміхнулася дівчина. Тоді вона зовсім не думала, що рятуючи чиєсь життя, може змінити й власне. Вже на наступний день амулет підтвердив, що рівень сили виріс, а ментальна магія була спрямована на дракона. Екзаменаторам цього вистачило для того, щоб підтвердити статус гели повною мірою.

Дівчина добре пам’ятала, як, батько з матір'ю тоді переглянулись, і Аарон мовив:

- У нашої донечки ще так багато сил і так мало завзяття, щоб розвинути їх.

Це було правдою, навіть якщо її ніхто не хотів визнавати. Ще в дитинстві зрозумівши, що магія - не її сильна сторона, Ріна зосередилася на тому, що могло їй по-справжньому допомогти в житті. Дівчина вчилася читати та писати кількома мовами (у тому числі освоїла найскладнішу танарійську та загальну – еспу!), вивчала трактати стародавніх та сучасних учених, цікавилася медициною та багатьма іншими речами. Одним словом, Ріна робила все, щоб не залежати від магії. Крім того, з особливою ретельністю вивчала етикет та все, що потрібно молодій дівчині. Вона мала надію на те, що їй дозволять залишитися у звичному колі друзів і рідних, навіть якщо титул буде анульований. Бодай внаслідок вигідного шлюбу.