Розділ 2.2 Детектив Панда "Чорнолапик"

Наразі продовження виходитиме кожен день... Ваші вподобання ❤️ на книгу допомагають автору працювати швидше:3 дякую!

Та бестія спокійно відмахнулася, наче така поведінка звірятка її вже не дивувала.

Сам Лі Фань помітив на собі погляд господині і заховався углиб плюща, мов ніндзя. Насупився, винюхуючи в повітрі чи то напругу, чи то питання. А коли Хелейна відвернулася, він шустро майнув у відчинене вікно і потрапив до чийогось кабінету. Озирнувся. Свіженький ремонт зустрів його зеленими стінами та дубовими меблями.

Пухнастий детектив застрибнув на робочий стіл і понюхав папери.

«Ага!» — вигукнув він і пробіг коло по робочій поверхні. Придивився до стопки підручників. «Кордонна та темна магія. Основи» — золотистий напис покривав палітурку. На вигляд книги щойно з друкарні. Нюх вловив приємний запах паперу та свіжого друку. Але це було очікувано. Панда продовжив копати, але правда була добре захована.

Він відкрив шухлядку і нарив там люльку, чистий записник і три пакетики чорного чаю. Помацав лапою всередині, шукаючи подвійне дно.

«Бур!» — вигукнув обурено та з грюкотом зачинив шухляду.

Маленькі чорні лапки сперлися на спинку крісла, і панда покрутився на ньому вліво, поглядом до шафи.

Нова ціль.

Шафа була заставлена товстими старими книгами та зовсім новими вчительськими журналами.

Панда прочитав назву кожного: «1 курс», «2 курс», «3 курс» і так до «7 курсу». Не витримавши, він відкрив один журнал і прочитав призначення: «Журнал 2 курсу факультету білих чарів Королівської Академії магії Утос. Облік відвідування та успішності. Керівник: Ректор Адам Харден. Предмет: "Кордонна та темна магія". Дата ведення журналу: 1956-1957 р.»

Детектив пікнув на весь кабінет.

«Р-р-рек-к-ктор?!» — ледь вигукнув він, скрегочучи зубками цю посаду.

«Час давати драла з кабінету ректора. Ну його, то був не гад, а цілий аспид!» — подумав панда, повертаючи журнал на місце.

Бешкетник прибрав за собою, зачистив сліди і вистрибнув у вікно, щойно пролунав дзвін. Урочисте відкриття почалося.

Та панда не залишився непоміченим. Пильним поглядом його провела пара бурштинових очей, що сяяли в тіні. Хижа посмішка з виразними іклами з'явилася на вусатій морді. Протяжне підступне хмикання заполонило простір, після чого пролунав звук грому, а в повітрі замерехтіли блискавки.