Академія сусідства
епілог
Після пережитих пригод ми з Іваном зблизилися настільки, наскільки зближуються дорослі самотні люди. Життя набрало неочікуваних обертів. Ніколи не думала, що все таки стану мамою після сорока. Якось з першим чоловіком то заробляли гроші, то він не хотів, то він пішов, а я…ну що я, вам уже відомо.
І от тепер ми з Іваном щасливі батьки…п’яти кошенят. Бо ця сіра скотина, мій любий котик Мафіозі, таки вискочив якось на вулицю, поки ми жили на дві квартири. Гуляв, зараза така, близько трьох місяців. Ми вже думали все, Ваня дуже переживав. Жофре теж сумував за своїм другом, хоча по перший час я думала, як же ці двоє уживуться.
І ось явився блудний кіт, та не сам, а з кішкою і котенятами. Всю сім’ю привів, на постійне проживання. Тож ми тепер щасливі поповненню в родині і думаємо, як нам їх усіх прилаштувати.
Антона я і досі зустрічаю з його Розочкою. Але зараз дивлюся на нього і окрім подиву нічого більше не відчуваю. Ну високий, ну красивий, ну то й що?
Ніколи не знаєш, де воно, твоє справжнє кохання. А виявляється воно зовсім поруч і живе в сусідній квартирі.
П.С. Всі герої, то плід моєї багатогранної фантазії. За всі збіги вибачаюсь. Образити нікого не хотіла, лише підняти настрій в цей нелегкий час! Всім добра!
#6378 в Любовні романи
#1535 в Короткий любовний роман
#2671 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 19.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
