Тільки не знову!

ГЛАВА 22

Після їх покарання у їдальні, перший квадріум першого року направився назаняття. Через виснажливі тренування, покарання та ще й навчання, адепти були виснажені, особливо головна героїня, котра зовсім не звикла до таких навантажень. А ось до чого це призведе... ми зараз побачимо.

***

—Далі йдеться, що Республіка Франц першою здійснила напад на півострів Крит, тим самим оголосивши війну Імперії Ман… Гей, ви! Так, ви! На останніх рядах, я вам там не заважаю?!

Монотонна лекція професора обірвалася, різко змінившись на крик, що вивело адептку з напівсну. Вона поглянула на Ронана, який сидів поруч і, схоже він, теж тільки що прокинувся. Вони переглянулися й, не змовляючись, знову лягли на парту.

— Гей, — адепт Елідар штовхнув Еріку в спину, — я не збираюся через вас двох втрачати бали на майбутніх іспитах і тим паче опинитися в квадріумі нижчого статусу!

— Та годі тобі, — Еріка обернулася до нього. — Цю історію кожен із нас складав на вступних іспитах. Якби ми її погано знали, то зараз не сиділи б в одному квадріумі.

— Еріка! — професор Сайрус крикнув на всю аудиторію. — У всій академії лише одна дівчина, а вона створює шуму за сотню!

— Це взагалі-то образливо… — прошепотіла Еріка і винувато опустила голову.

— Квадріум номер один, негайно до вашого куратора! — роздратовано гаркнув він.

— За яке дисциплінарне порушення ви нас до нього направляєте? — адепт Елідар встав на захист честі квадріуму. Їм аж ніяк не хотілося знову опинитися в кабінеті моторошного ректора.

— За те, що ви спали на лекції, не вивчили матеріал і навіть не вели конспектів!

— Прошу, ви можете спитати нас щось із цієї теми, і ми відповімо, — самопроголошений лідер квадріуму знизав плечима. Схоже, він намагався вивести професора з себе.

— Увесь ваш квадріум — до дошки!

Упевнено підвівшись і неспішно пройшовши до дошки, вони намагалися тримали обличчя. Було дуже важко не розсміятися, або ж навпак не почати зітхати прямо перед профессором. Але вони знали, що в цьому питанні можна покластися одне на одного. Як й казала Еріка, якщо б вони цього не знали, то не були б зараз в одному квадріумі.

— Адепт Веланді, назвіть рік об'єднання Дантара і проголошення його князівством.

— 675 рік.

— Добре… Адепт Елідар, перелічіть війни того року.

— Війна між королівством Ланберг і королівством Атеол за південні території, а також війна між Імперією Даламин і найманцями з королівства Долонтайк за панування над Керейським морем.

— Адепт Алістер, скажіть, хто переміг у кожній із названих воєн.

— У першій — королівство Ланберг із втратою понад двадцять тисяч солдатів. Мир було укладено шляхом підписання мирного договору. У другій — Імперія Даламин, яка втратила понад сто п’ятдесят тисяч воїнів. Миру досягнуто не було, і імперія поглинула королівство Долонтайк.

— А тепер адептка Персіфаль. Перелічіть усіх командувачів, генералів і начальників розвідки поіменно і за прізвищами у війні за півострів Крит між Імперією Мантикор і Республікою Франц.

— Генералом армії було призначено кронпринца Лінча Романо, капітаном загону "Літнє Сонце" — Гарена Альфіоса. Після його смерті цю посаду обійняв Ролен Магрита. Капітаном загону "Зимовий Місяць" був Люціус Сальватор, капітаном "Осінього вітру" було призначено маркіза Лагота Бланша, а командувачем загону "Весняної квітки" було призначено Ніколаса Маллена.

Вся аудиторія затамувала подих, та очікувала наступного питання професора.

Професор Сайрус на мить замовк, його погляд з підозрою ковзав по всіх членах квадріуму. Тиша в аудиторії стала ще важчою, і здавалося, що навіть стіни чекають на продовження.

— Вражаюча відповідь, адептко Персіфаль, — нарешті мовив він, але в його голосі чутно було холодну іронію. — Та навіть якщо ви знаєте всі ці деталі, я чітко бачив, як ваш квадріум хропів на моїй лекції. Це... неприйнятно.

Ронан перевів подих, ніби збирався щось сказати, але Елідар випередив його:

— Професоре, ми могли відчувати втому через попереднє покарання. Ви самі чудово знаєте, що безсонні ночі і робота в їдальні виснажують навіть найвитриваліших. Ми все одно виконали завдання.

— Ваше завдання було слухати мою лекцію, а не демонструвати свій енциклопедичний рівень знань, — перервав його Сайрус. Його очі блиснули. — Ви всі занадто самовпевнені. А це найкоротший шлях до помилок.

— Але ми ж... — почала Еріка, та професор різко її перебив:

— Жодних "але"! Ви, квадріум номер один, демонструєте неповагу до процесу навчання! А тепер — до вашого куратора. Нехай він розбереться, як виховати в вас дисципліну.

Квадріум синхронно застогнав, але сперечатися вже було марно. Вони підійшли до своїх прат, та взявши речі пішли на вихід. Доки вони проходили між рядами з усіх сторін було чутно перешіптування. Одні були обурені покаранням професора, а інші вважали, що цього навіть замало.

Еріка піднявши голову намагалас не звертати уваги на них, але деякі слова все таки боляче зачіпляли. Коли вони вже опинились у спустошеному коридорі, то змогли дати волю справжнім почуттям.

—Ми вмремо.— констатував Ронан та опустив голову.—Я більше не втримаю ще одного покарання!

—Через ці покарання, й вийшла ця ситуація.— Тяжко сказав адепт Елідар та почав терти скорні.

—Ми пояснимо все куратору, думаю він зрозуміє...

—Дійсно,—Ерік злісно посміхнувся у сторону дівчини, від чого та здригнула та відступила на крок.— Ти й розкажеш!

—Ну чому я...