Вечір Балу

Наступного ранку Лія прокинулася, відчуваючи легке хвилювання. Вона вже знала, що сьогодні буде день підготовки до Вечора Балу. В Академії все мало свої ритуали: студенти прикрашали кімнати, пробували магічні фокуси і тренувалися керувати енергією перед великим святом.
Лія спустилася до столової, де зібралися інші новачки. Хтось сміявся, хтось нервував. Вона відчула, як її серце стискається — і тут з’явився Арден:
— Готова до тренувань? — запитав він з усмішкою. — Не бійся. Тут усі проходять через це.
Лія кивнула і пішла за ним. У великій залі студенти практикували магію: хтось піднімав предмети, хтось створював іскри, що танцювали над долонею. Лія помітила групку старших студентів, які шепотіли між собою і кидали цікаві погляди на новачків. Її це трохи налякало — інтриги і конкуренція вже починалися.
— Тут потрібно не тільки відчувати магію, — пояснювала Міра, — а й вміти контролювати її. Не дозволяй страху керувати тобою.
Лія підняла долоню і спробувала повторити рух Міри. Крихітна іскра світла злетіла вгору і мерехтіла, розсіюючися в повітрі. Вона відчула перший успіх і невелике полегшення.
— Чудово! — похвалила Міра. — Ти швидко вчишся. Але будь уважною: старші студенти люблять підставити новачків.
Тоді Лія помітила, як групка студентів тихо обговорює її і шепіт у голові став тривожним. Хтось із них явно планував перевірити новачків на силу або хитрість. Лія зрозуміла, що Вечір Балу буде не лише святом, а й випробуванням, де їй доведеться проявити не тільки магію, а й розум, спритність і відвагу.
Настрій Лії коливався між страхом і захопленням. Вона відчула, що кожен крок, кожна дія сьогодні — частина її підготовки. Вечір Балу наближався, і з ним приходили виклики, інтриги і перші справжні випробування.
— Добре, Ліє, — сказала Міра, — час відчути себе частиною Академії. Ти готова?
Лія глибоко вдихнула. — Так. Я готова.
І перша ніч магії, інтриг і випробувань лише починалася.

Ніч опустилася на Академію Семи Печатей, і головний зал заблищав у золотих та фіолетових відблисках. Великі канделябри світлили так, що тіні танцювали на стінах, а символи на підлозі переливалися кольорами енергії. Повітря було насичене магією, яку Лія могла відчути навіть через руки.
Студенти стояли парами, обмінюючись легкими привітами і сміхом. Старші вже прикрашали зал, відпрацьовували фокуси і невидимі трюки, що грали на очах новачків. Лія відчула хвилю хвилювання: вона ніколи не бачила нічого подібного.
— Дивись, Ліє, — прошепотіла Міра, — тут усе говорить про енергію. Символи реагують на емоції, магія у повітрі відчувається сильніше, коли ти спокійна і впевнена.
Лія глибоко вдихнула і спробувала відчути магію навколо себе. Легкий струмок тепла пробіг по пальцях, і символи на підлозі почали слабко світитися, реагуючи на її присутність.
— Добре, — тихо сказала Міра. — Тепер твоя черга.
Викладач, який проводив Вечір Балу, кивнув Лії. — Перш ніж ви станете частиною цього свята, продемонструйте свої здібності. Не бійся. Використовуйте енергію, яку відчуваєте.
Лія відчула, як серце калатає. Вона підняла руки, сфокусувалася на шепоті всередині себе. Спочатку нічого не сталося — і тоді маленький спалах фіолетового світла вирвався з її долонь, піднімаючись над головою, як метелик з магії. Студенти оцінили її успіх: кілька кивнули, декілька зацікавлено підвели брови, а Міра посміхнулася.
— Чудово, — промовила вона. — Ти перша з новачків, хто проявив енергію так швидко.
Але раптом групка старших студентів підійшла до Лії, сміючись тихо. Один із них, високий хлопець з чорним волоссям і хитрими очима, кинув виклик:
— Ну-ну, новачко, цікаво, чи зможеш ти підтримати свій спалах. Давай, покажи ще раз.
Лія відчула хвилю страху, але шепіт у голові тепер був чітким: “Не бійся. Ти можеш.” Вона повторила рух, і кристал, який вона тримала раніше, засяяв яскравішим фіолетовим світлом, створивши невелику магічну хвилю, яка обережно зачепила землю і повітря навколо.
Студенти замовкли. Старший хлопець підняв брови, трохи здивований.
— Неочікувано… — промовив він, а Міра тихо сміялася.
Потім настав час танцю. Вечір Балу не був просто святом — це було випробування для новачків. Лія відчула хвилю адреналіну, коли музика почала лунати магічними хвилями, а кристали на підлозі світлили так, що танцюючі здавалися частиною магії.
— Тобі варто навчитися відчувати партнера, — прошепотіла Міра. — Магія і емоції йдуть разом.
Лія закружляла залом, намагаючись відчути ритм, магію і себе одночасно. Вона бачила зацікавлені погляди інших студентів, легкі усмішки і натяки на суперництво. Хтось тихо підклав їй магічну загадку: символи на підлозі змінили візерунок і вимагали від неї швидкої реакції, щоб не порушити ритм танцю.
Лія зосередилася. Шепіт у голові допоміг їй знайти правильний рух. Символи світилися і знову стали стабільними. Вона відчула хвилю тріумфу — перше справжнє випробування на Балу пройдено.
— Ти справді сильна, — промовив Арден, підходячи до неї. — Але це лише початок. Тут є ті, хто хоче перевірити твою рішучість і хитрість.
Лія кивнула, серце билося швидше, але страх відступав. Вона зрозуміла: Вечір Балу — це не лише свято, а й перший крок у великий світ інтриг, магії і таємниць, де кожен рух і кожна дія важливі.
І шепіт у голові став чітким і теплим: “Ти впораєшся. Це лише початок.”

Лія відчула, як зал наповнюється легким ароматом квітів і магії. Канделябри виблискували золотим світлом, а стіни переливалися фіолетовими та синіми символами. Музика тут була особливою — мелодія сама пульсувала енергією, і кожен звук відгукувався у серці, ніби підганяючи ритм рухів.
Вона спробувала глибше відчути енергію. Кожен крок танцю піднімав хвилю світла під її ногами, символи на підлозі реагували на її присутність, створюючи мерехтливі візерунки. Лія помітила, що деякі студенти навмисно підсували магічні загадки під час танцю — символи зміщувалися і створювали пастки, які треба було швидко вирішити.
— Ліє, дивись! — крикнула Міра, підходячи до неї. — Старші студенти поставили для тебе невелику перевірку. Ти повинна знайти правильну комбінацію символів, інакше зал зупиниться!
Серце Лії калатало. Вона спробувала сконцентруватися на шепоті в голові. Легкий струм енергії пробіг по пальцях, і символи під ногами почали поступово світитися яскравіше. Лія поєднала кольори, які вона відчувала, з ритмом музики, і візерунки під її ногами почали складатися в правильний порядок. Легка хвиля магії пройшла крізь зал, і студенти оцінили її успіх: хтось аплодував, хтось здивовано підняв брови.
Вона відчула прилив впевненості. Тут не можна було помилятися, але навіть невеликий успіх відкривав нові горизонти. Арден підійшов до неї з посмішкою:
— Чудово! Ти справді швидко освоюєш магію. Але запам’ятай: тут важлива не лише сила, а й обережність. Академія спостерігає за кожним твоїм рухом.
Лія кивнула. Вона відчувала, що шепіт у голові стає сильнішим, теплішим. Він радив, підтримував і водночас попереджав: “Не всі тут твої друзі. Дивись уважно.”
Вечір тривав, і атмосфера ставала все насиченішою. Дівчата в розкішних мантіях танцювали поруч із юнаками, що випробовували невидимі трюки. Лія помітила, як один зі старших студентів підсипав світлову пастку під ноги новачка. Хлопець ледве не впав, але Лія швидко зреагувала, направивши енергію з кристалу, і пастка зникла. Це був її перший справжній жест допомоги, і вона відчула, що магія — це не тільки сила, а й відповідальність.
Раптом щось привернуло її увагу в кутку залу: невелика тінь, що рухалася незалежно від людей, наче спостерігала за нею. Шепіт заговорив тривожно: “Ти повинна запам’ятати це обличчя. Це лише початок таємниць Академії.”
Лія відчула легкий холодок по спині, але замість страху вона відчула цікавість. Це було початком великої історії — її першого Вечора Балу, який приніс не лише свято, а й перші випробування, інтриги та загадки, що чекали на неї попереду.