Розділ 7

— Як це — мене зараховано на Факультет Бойового Ордену?!

Тільки-но куратор ошелешив майже третину адептів новиною, що вони їдуть додому просто зараз. І я до цієї третини не потрапила!

— Не надто суворо? Ми ж лише перше випробування провалили! Нас обрав розподільний камінь! — невдоволено вигукує хлопець, той самий, який першим завалив Ілюзію.

— Повір, хлопче, краще поїхати ображеним додому й витерти шмарклі спідницею мами, ніж померти на війні з Мороком! А так і станеться, якщо навіть простенька Ілюзія, не здатна завдати шкоди, лякає до паралічу.

— Але не всі можуть здолати поріддя Мороку!

— Вам не треба було здолати Ілюзію. Вам треба було проявити риси вашого характеру повною мірою.

— На поталу Мороку! Я напишу скаргу… Я…

— Що завгодно. Але робіть це за межами Академії, будь ласка.

Мене мало цікавлять проблеми адептів, яких відправляють додому. Бо мене в їхньому числі нема!

Куратор викликає Духа-провідника, і той збирає адептів у групу, аби провести їх до виходу.

А я стою, мов статуя без п’єдесталу, й чекаю пояснень.

— Тейна Оріс?

— Як я можу бути зарахована? Я ж не маю дару! Це нісенітниця якась!

— Сталася плутанина. Ну й нехай. Ти витримала випробування Ілюзією. Тебе зараховано на Факультет Бойового Ордену.

— Але…

— Яке майбутнє на тебе чекає за стінами Академії?

Питання куратора вибиває з колії.

— Не ваше діло?

І чому прозвучало, ніби запитання?

— Не моє. Це твоє діло, сирітко. Твоє життя. І твій шанс. Академія не зможе вигнати тебе з Факультету, бо Магістрат ніколи не визнає можливість помилки системи.

Я швидко міркую. Невже в мене є шанс навчатися? Але як? І чи це справді так важливо зараз? Головне — що з цим робити.

Я не хочу бути гувернанткою. А інших перспектив у мене нема. Заміж я хочу ще менше. Але треба думати розважливо.

— Я не маю навичок бойового мага. Тим більше — не маю дару. Навіть якщо якимось дивом закінчу навчання, Завіса ковтне мене й не помітить! Навчання на бойовому для мене — вирок з відкладеним терміном дії.

— Через два місяці кожен студент матиме право переобрати Факультет. Зазвичай це лише формальність — щоб заспокоїти скигліїв, яким здається, що Камінь Істини помилився з їхнім призначенням. Але після цього терміну питань не залишається ні в кого. Ти зможеш перевестися на будь-який Факультет, Тейно. Протримайся лише два місяці.

— Чому ви допомагаєте?

— Не знаю, яким дивом, та ти зарахована саме на Факультет Бойового Ордену. А я особисто відповідаю за кожного адепта. І за тебе — також.

Більше не хочу ставити жодних запитань. Хай то помилка чи збій у системі — я хочу навчатися в Академії!

Піду навіть на побутовий факультет, користуватимуся простенькими артефактами замість власної магії, але ж із дипломом Королівської Академії переді мною відкриються всі досі наглухо зачинені двері!

— Хтось проведе мене до гуртожитку адептів? — запитую, чемно посміхаючись.

Не дам своєму шансу на краще життя вислизнути крізь пальці!

***

Я йду сама, бо інших адептів уже повів Дух-провідник, доки ми з куратором розмовляли.

Ну як «сама» — для мене викликали іншого Духа. Хоча, якщо чесно, вони всі на один вигляд.

Мені б і хотілося побалакати, та що в нього спитаєш? «Де тут найближчий вихід для тих, хто не має дару?» — ага, дзуськи!

Вимощена камінням дорога під ногами в’ється алеями Академічного парку.

Мушу визнати: навіть якби мене зараз звідси вигнали, це видовище залишилося б у пам’яті назавжди.

Височенні дуби з кронами, що сяють, мов їх підсвітили зорі. Клени з фіолетовим листям, яке шумить не від вітру, а ніби перешіптується між собою. Фонтани, з яких тече не просто вода, а світло — прозоре, рідке сяйво в краплинах, що розтікається по басейнах.

У повітрі пахне свіжістю, цитрусами й трохи карамеллю. А ще — магією. В Академії така концентрація сили, що її неможливо не відчути навіть мені, бездарній.

От і тема для розмови.

— Тут поблизу є місця Сили? — питаю в Духа.

Завжди мріяла побувати там, де магічна енергія б’є ключем. Кажуть, у такому місці навіть без власного джерела можна відчути магію всередині себе.

— На території Королівської Академії Семи Форм є кілька місць Сили. Перше — під Вежею Ілюзій. Саме воно допомагає так ефективно використовувати споруду всім семи факультетам. Друге — в печерах серед скель, де адепти проходять випробування Каменем Істини. Третє місце Сили — на галявині в Темноліссі. Туди адептам без супроводу ходити заборонено! І четверте — в Дзеркальному озері. Прямісінько посередині.

— Це правда, що на дні озера спить чорний дракон? — питаю напівжартома.

— За моїми даними, це всього лише вигадка адептів першого покоління Академії, покладена в основу місцевих легенд, — відповідає Дух без жодного натяку на почуття гумору.

Я киваю й намагаюся не зачепити величезний кущ із червоними квітами. Такими само гарними, як і колючими.

Ми виходимо на простору площу, де розташоване обійстя адептів під назвою «Сім Крил».

І тут я нарешті усвідомлюю: схоже, моє нове життя щойно почалося.