Просторими коридорами чулося відлуння кроків — наша група прямувала до кабінету короля. Ще з самого ранку Даміан розповів, що саме Ештар повідомить нам усі деталі першого завдання. Сам він відмовився що-небудь розповідати, хоча я була впевнена, що він усе знає. Селіна, поряд з якою я йшла, повністю занурилась у свої думки. Невже хвилюється?
— Селіно? — я ледь торкнулася її руки, а вона здригнулась, не очікуючи цього.
— Що? Я щось пропустила?
— Що з тобою? Ти так хвилюєшся через Ештара? — тихо запитала я.
— Ні-і-і… з чого ти взяла? — вона нервово гигикнула.
— Ти серйозно думаєш, що ми повіримо в те, що ти сказала? — майже прошепотіла Аря.
— Ви вирішили на мене з двох сторін напасти? — Селіна глянула на мене, а потім подарувала такий же люб’язний погляд Аретті.
— У-у-у, як усе запущено… Ну побачитесь, порозмовляєте. Не будете ж ви весь час відтягувати це?
— Сказала та, що намагалась відтягнути все до останнього, — глузливо промовила Селіна.
— Знаєш що? Розбирайтеся з цим самі, — буркнула я й наздогнала Даміана, залишивши дівчат наодинці.
— Щось не так? — запитав він, як тільки я підійшла.
— Ти просто так запитуєш — чи дійсно не підслуховував? — запитала я у відповідь, хитро глянувши на нього.
— Ти мене розкусила, мишко, — він усміхнувся і взяв мене за руку. Це мене дещо здивувало, але я не забрала свою руку, а легка усмішка з’явилася на вустах сама собою.
— Скажи, ти причетний до того, що я проходжу практику саме тут?
— А яка різниця? Ти ж зараз тут…
— Чому ти це зробив?
— А ти як думаєш? — він заглянув мені в очі. Темні, які ж у нього красиві очі… — Не знаю, що ти собі там надумала, але думаю, ти вгадала, — додав він після короткої паузи. У-у-у, вовчара.
— А що я надумала?
— Не знаю, я думки не читаю.
— А можеш?
— Звичайно, — переможна усмішка з’явилася на його вустах.
— Навіть так?
— Я не буду, не переймайся. У кожного є думки, якими не хочеться ділитись ні з ким.
Я зачаровано дивилася на нього. Наскільки ж він сильний, якщо так просто думки читає? Схоже, я ще багато чого не знаю.
— Я щось не так сказав?
— Н-ні, усе гаразд,- я знову усміхнулась. — Ти часом не бачив мій кулон? Я не змогла знайти його зранку.
— Це ще одна причина, чому ти зараз тут і зі мною, а не деінде, — пошепки промовив Даміан, нахилившись ближче. — Хтось підчепив на нього досить небезпечне заклинання. І я хочу дізнатись, хто це зробив. Тож я його забрав. Маю одну важливу справу, тому мене не буде сьогодні з вами. Дуже тебе прошу, постарайся не знайти собі пригод. Хоча б сьогодні, гаразд? — ми зупинилися біля самих дверей.
— А що, ти навіть на розмову не залишишся? — я, спантеличена інформацією, продовжувала стояти й дивитись на Даміана. Нашу пару мовчки оминули й ми залишилися стояти самі.
— Раніше піду — раніше повернуся. Тим паче, я й так знаю, що мій братик казатиме вам, — він лагідно усміхнувся й торкнувся моєї щоки. — Будь обережна, — і, не давши можливості відповісти що-небудь, поцілував. — Усе, не буду тебе затримувати, а то зараз усе найцікавіше пропустиш. Якщо що, то я завжди на зв’язку, — додав він і зник у порталі.
— Гей! Аякже… на зв’язку, — буркнула я собі під носа. — Між іншим, мені ніхто не пояснив, як це працює… — і я зайшла в кабінет.
Тут панувала досить цікава атмосфера. Усі мовчали, відступивши від Селіни на крок, а та, у свою чергу, обмінювалась красномовними поглядами з Ештаром. Схоже, Люц і Велія не в курсі справи, але теж не заважали. Та-а-ак, вони ж спопелять одне одного.
— Поговорите пізніше, без зайвих свідків, гаразд? — натягнувши усмішку, я стала між ними, перериваючи їх зоровий контакт.
— Естеріана Альрік, я думаю? — король уважно глянув на мене.
— Так, — я ж у відповідь глянула на нього і схилила голову, вітаючись. Його вуста ледве здригнулися, склалось враження, ніби він докладає неабияких зусиль, щоб втримати серйозний вираз обличчя. Невже я зробила щось не так?
— Тепер зрозуміло, чому він так поводиться, — промовив він, радше для себе, ніж для нас і продовжив, — нехай буде по-твоєму, зараз дійсно не час. Оскільки практику ви проходите в Кане, потрапляєте під моє керівництво. Так уже сталось, що останнім часом біля кордону активізувалась нечисть. Також іноді стаються прориви в завісі. Тому розраховую на вашу допомогу. Це й зарахується вам як практика. А тепер щодо завдання на сьогодні. У південній частині лісу, що межує з кордоном, виявлена підозріла активність. Прошу вас перевірити територію, оскільки майже всі війська зараз зайняті. Не думаю, що там буде щось небезпечніше за нижчу нечисть, але, про всяк випадок, видам кожному маячок, — договорив король і обвів нас поглядом. — Сподіваюсь, мені не потрібно назначати старшого. Оскільки Даміан знайшов куди важливіші справи… — мені здалось чи це була іронія? — Дівчата залишаються на вас — Маркусе і Люциусе.
— Ми й самі можемо про себе попіклуватися, — холодно промовила Селіна, а я штовхнула її ліктем.