ЯРА
– Щоб зцілювати пацієнта більш ефективно – треба краще відчувати його сутність. Це тільки ззовні ми всі ніби зрозумілі та досконало досліджені, а всередині кожен має свою, відмінну сутність. Її треба відчути, зрозуміти та використати під час зцілення, – розповідала нам цілителька Евеліна Голл.
Вона вважається одною з кращих практиків столиці й саме вона може зцілювати навіть поранення від доторку найтемніших істот нижніх світів. Її до нас в Академію запросила Ельвіра Гром, щоб та прочитала нам короткий авторський курс практичного цілительства.
– І як це можливо на практиці? – скептично поцікавився хтось із задніх рядів.
Я й не дивилася туди, бо боялася навіть моргати, щоб не пропустити щось корисне від такої відомої цілительки. Як губка все всмоктувала.
– Дуже просто, – посміхнулася Евеліна усім нам. – Ви ж вже вивчали цілительство душ? От це майже те ж саме. Перед тим, як лікувати фізичне поранення, вам треба налаштувати на зцілення вашого пацієнта і спочатку попрацювати з його сутністю.
– Тобто нехай він стікає кров'ю, але головне, щоб був спокійним, – знов хмикнули позаду.
– Щоб зупинити кровотечу треба лише пів хвилини, але от щоб повністю зцілити рану, вивести з неї можливу отруту чи той же магічний вплив – вам знадобиться кілька днів та деколи й тижнів, якщо це щось максимально серйозне. Але час зцілення фізичного тіла напряму залежить від стану духовного тіла вашого пацієнта. Тому не повторюйте помилки більшості цілителів і коли стан вашого пораненого або важко хворого трохи стабілізовано – починайте досліджувати його сутність. Це важче, ніж просто відшукати в організмі збій, але саме це допоможе вам скоротити час лікування. І саме цьому я навчатиму вас на своєму авторському курсі.
Не всім подобався підхід Евеліни, бо її методики зцілення часто не відповідали загальним протоколам, але особисто я була в захваті від кожного заняття з нею, бо отримувала саме те, чого прагнула – знання.
Як врятувати когось, коли надій на порятунок дуже мало? Як пришвидшити загоєння? Як впливати на свідомість пацієнта, щоб одужання пройшло швидше? І як дослідити сутність кожного?
На ці усі питання я тепер мала відповідь і знала, що тепер би точно врятувала його. Найдорожчу у всьому світі людину. Свого найкращого друга дитинства Ніка.
Сиротинець це таке місце, де ти мусиш бути дорослим вже з самого дитинства. Холод та сирість тих стін ніби висмоктують з дітей все світле і добре, лишаючи тільки злобу та жорстокість.
Якщо ти не будеш жорстоким, то хтось поводитиметься жорстоко з тобою. Я не змогла бути жорстокою і вижила там лише завдяки Ніку. Він був мені як старший брат. Він був тоді цілим світом для мене. Але його врятувати я не змогла…
З моменту мого першого відвідування будинку ельфа Ноеля пройшов вже майже місяць. Я навчалася та працювала, як і раніше, але дещо все-таки змінилося кардинально.
По-перше, Рей. Він міцно закріпився у кожному моєму дні. Інколи, вже лежачи у ліжку, я дивувалася як так виходило, щоб ми перетнулися навіть у той день, коли мені не треба було на медитацію до Алекси й взагалі ніяких спільних планів з драконом в нас не було.
Він був відсутній лиш кілька днів за цей місяць. Потім Рей розповідав мені про дівчинку природницю, яка допомагала цілому поселенню і про те, як їх там з боєм зустріли, але вони все-таки переселили ту родину у столицю та забезпечили усім необхідним, бо це була перша природниця після Алекси й тепер дівчинку треба навчати та допомагати їй, а на це здатна тільки Алекс. І звісно треба вберегти дівчинку від посягань на її магію.
Ми тепер якось, непомітно й для мене, почали спілкуватись з драконом як давні друзі. Не знаю як він так швидко завоював мою довіру, але поки він допомагав мені з підготуванням до експедиції, поки ми разом купували для мене, коштом команди, потрібне спорядження, поки він вечорами переносив мене до маєтку ельфа, де Алекса поступово робила мою здатність притягувати магію ще потужнішою, поки все це відбувалося, Рей увійшов в моє повсякденне життя легко і непомітно.
По-друге, Люсі. З нею наші відносини зіпсувалися зовсім. І хоч ми не сварились, вона ні в чому мене не звинувачувала, та між нами ніби виросла стіна.
Тепер Люсі не розповідала мені вечорами смішні історії зі свого навчання і часто приходила дуже пізно до кімнати. Та й це не найгірше, що трапилося всього за місяць, бо Люсі для чогось почала зустрічатись з другом Вейна, який давно вже залицявся до неї. І за такий короткий час вони навіть заручилися.
Просто щось нереальне. Заручилися. Для чого? Куди вони поспішають? Намагалася з нею про це поговорити, бо ті стихійники мають жахливу репутацію в академії. Та тільки сам Вейн чого вартий. Але на мої обережні спроби завести про це розмову вона лиш відмахнулася від мене, зауваживши, що мені вона не вказує з ким бути й того ж вимагає від мене. Додала що це її зважене рішення і вже вкінці навчального року вона стане дружиною одного з кращих магів повітря.
Я навіть з Алексою говорила про це, бо розуміла, що Люсі засмучується та так віддалилася саме через Рея. І що вона робить дурні вчинки, про які потім буде шкодувати.
– Не звертай уваги, – порадила тоді мені Алекс. – Я вже кілька разів спілкувалася з сестрою стосовно Рея і стосовно тебе. Відмовляла її від поспішного весілля, просила подумати чи є в неї взагалі якісь почуття до того хлопця. Просто Люсі в нас упертюх і не хоче помічати очевидного. Їй треба дати трохи часу і побачиш – все між вами налагодиться. Сподіваюсь, вона ще матиме час прийняти правильне рішення, але це її життя та її вибір.
#13 в Фентезі
#3 в Міське фентезі
#67 в Любовні романи
#14 в Любовне фентезі
Відредаговано: 21.11.2024