Академія на пагорбі: Едельвейс. Частина 1

Кірон Дроу, єдиний у своєму роді некромант

Через чотири роки

Кірон Дроу був єдиним в своєму роді. Некромантом, якого всі любили. А, якщо не любили, то хоча б поважали. Від братів і сестер по дару його відрізняв дружелюбний і товариський характер. Він був старостою факультету темної магії, капітаном команди з дикого полюванню і членом студради. Його дівчиною була капітан групи підтримки, прекрасна блондинка Софі Адлер.

Кірон беріг усе, що досягнув потом і кров’ю за чотири роки навчання в Академії на пагорбі, мов зіницю ока. Але все почало тріщати по швах. 

- Отож, цього року ми влаштовуємо осінній бал разом з факультетом бойової магії. Тож відсидітися, як в минулого разу, коли ми проводили зимовим балом разом із рунологами, не вийде! – спираючись на стіл викладача в центрі аудиторії, впевненим голосом оголосив Кірон Дроу, староста факультету темної магії.

Адепти не виявляли ані цікавості, ані бодай крихти ентузіазму. І Кірон нічого іншого не очікував. Темна магія часто робила своїх носіїв відлюдниками з жахливим характером.

На їхньому факультеті п’ятдесят три адепта. Із них сорок дев’ять мали чорне волосся, а решта четверо дещо вирізнялися. Тому, як не іронічно, їхні піджаки були найяскравішими серед усіх факультетів. Форма адептів темної магії була білосніжною - щоб вони не зливалися з власним мороком. Цю традицію ввели лише два роки тому разом із магістром некромантії, Едвіною Істер Даною Санторією.

- Настала черга некромантів внести свою данину організаційної діяльності, тож усі інші можуть бути вільні. – підсумував Кірон.

Більшість аудиторії покинула приміщення. Залишилося лише дев’ять некромантів, серед них - дві рудоволосі сестри-близнючки, схожі одна на одну, як дві краплі води.

- Кіроне, лапа, може, як і в минулого разу запропонуємо ідею з цвинтарем, програмою із зомбі та головним призом, день з некромантом? - защебетала Тереза, староста некромантів. Вона, як і Кірон, вирізнялася серед інших, але це пояснювалося її походженням, Її матір'ю була сукубицею. Тому природний магнетизм і хтивість пояснювалися доволі просто.

- Ми ще не пропонували цього бойовикам, тому, можливо, вони візьмуть бал на себе! - підтримала сестру Тільда, яка за характером була справжнісіньким некромантом. Спадок матері обійшов її стороною.

-Я тоді переговорю з Метом. - кинув Кірон і, не чекаючи відповіді, вийшов з аудиторії.

Він і сам не горів бажанням організовувати бал. Якщо бойовики все візьмуть на себе, це йому буде лише на руку. Закотивши рукав білого піджака, він звільнив чорний нефрит розміром із срібну монету, що висів на шкіряному ремінці. Такий артефакт мав кожен адепт академії. Він налаштовувався на потоки власника, виконував функцію зв’язку та пропуску в академії.

Кірон постукав по нефриту, подумавши про старосту бойовиків, широкоплечого брюнета, і перед ним з’явилася ілюзія Мета.

- Кіроне...бро, радий тебе бачити! - басовитий голос бойовика заповнив порожній коридор вежі темної магії.

- Я щодо осіннього балу. Хто у вас за це відповідає? - одразу перейшов до справи некромант.

- Чорт! - вилаявся Мет. Його безтурботна усмішка зникла. - Кіроне, у нас тут… коротше, справи кепські. Візьміться за осінній бал ви! Будь-яка ваша ідея - ми згодні! Навіть цей ваш цвинтар, який ви намагаєтеся проштовхнути вже кілька років!

Кірон скептично примружився.

- Що у вас сталося? Зазвичай факультет темної магії чи артефакторики виділяються, а не бойовики.

Мет важко зітхнув.

- Скажу тобі по-братськи, але нікому…

- Твоя таємниця буде похована на найближчому цвинтарі. Слово некроманта, - запевнив його Кірон.

- Вночі вогняники та повітряники влаштували стрілку на території Академії. Ідіоти могли б і в підвалі загубитися. Райт зі своїми і Сайлос зі своїми. Ледве пожежа не почалася. Слава Богу, її вчасно загасили. Декан так горлав, що, здається, голосові зв’язки порвав. Ректор навіть спустився… чи піднявся, не знаю, де його апартаменти. У нас тут повний шлак. Можуть половину бойовиків вигнати й залишити без магії! Як щось вирішиться, пришлю тобі нового старосту повітряників.

Кірон насмішкувато хмикнув.

- Тепер я навіть радий, що мої відлюдники не люблять скупчення народу. Тримайся, Мет. Якщо буде потрібна допомога - звертайся.

- Дякую, бро!

Ілюзія Мета зникла. Кірон повернувся в аудиторію і ощасливив некромантів новиною: балу на цвинтарі із зомбі бути.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше