В аудиторії парти півмісяцем оточували центральну арену й піднімалися вгору уступами. Стіни вкривали магічні символи, схеми й химерні візерунки. На дошці каліграфічним почерком було виведено: «Урок перший. Магічне коло».
Учні активно займали місця. Майя вмостилася поруч із повненьким хлопчиною, який мирно сопів, поклавши голову на парту. З-під його розпатланого каштанового чубчика виглядало світле пасмо. Дивовижно, як він примудрявся дрімати серед такого гамору.
Вона ж ледь могла всидіти на стільці: це не сон, а наяву! От-от почнеться урок магії!
Поки із захватом розглядала аудиторію, на очі їй потрапив червоноволосий. Він всівся за першою партою по інший бік аудиторії й трохи знуджено розглядав схеми на стінах.
Майя примружилася. Якщо йому так нецікаво, що він взагалі робить в академії? Хай би місце не займав!
І це він над нею потішався? З його-то шевелюрою? Вона вперше бачила такий колір — темно-каштановий з насиченим червоним відтінком. Сам немов із цирку втік, а ще дражнив її!
Немов відчувши, хлопець зустрівся з нею поглядом. Вона насупилася, й це викликало у червоноволосого чергову посмішку.
Вона стиснула олівець. Та що цього нахабу так веселить у ній?!
Безцеремонне хропіння змусило Майю перервати холодну війну поглядами й озирнутися на сусіда. Той вже спав без задніх ніг.
Раптом двері гучно зачинилися. Кучерявий юнак здригнувся й ліниво протер очі. Мадам Пуфа велично пройшла повз адептів. Навіть на заняття вона з’явилася у крислатому капелюсі з павичевим пером і приталеній пурпуровій сукні, яка пасувала б урочистій вечері.
Чоловіча половина класу зачаровано провела її поглядом. Мадам Пуфа зупинилася посеред аудиторії й оглянула присутніх. На мить затрималася на Майї. В глибині карих очей спалахнув небезпечний вогник.
— Вітаю, адепти. Я — ваша викладачка чароплетіння. Називайте мене “мадам Пуфа” і лише так. Про мене вам варто запам'ятати дві речі: я не буду терпіти запізнень і ліні. За явку на урок після останнього дзвону і без підготовки я караю відпрацюванням після занять. І повірте, вас не врятує ваше становище, — на цих словах вона демонстративно глянула на Майю. — Магія не поділяє ні багатіїв, ні бідних і підпорядковується лише тим, хто наполегливо її осягає.
Мадам Пуфа театрально клацнула пальцями. Біля неї виникли два годинникоголових зі стопкою книг. Вони швидко пішли по колу, розкладаючи підручники по партах.
— Ці підручники з практики забирати з собою заборонено. Їх ви будете отримувати на моїх уроках і відпрацьовувати заклинання тільки в аудиторії, — оголосила мадам Пуфа, коли всі отримали книги, а годинникоголові зникли. — Хто скаже мені, з чого плететься заклинання?
Ніхто не поспішав відповідати.
— Сміливіше, — вимагала чародійка. — Хай у нас тільки перше заняття, але впевнена, ваші батьки готували деяких з вас до цього моменту.
З'явилося кілька піднятих рук. Мадам Пуфа кивнула гарненькій світло-русявій дівчині у першому ряді. Рівно підстрижений чубчик, рівний овал обличчя, пухкі губи. Вже по поставі й золотій шпильці в майстерно укладеній зачісці видно — вона дворянка.
— Назвіться, будь ласка, — попросила мадам Пуфа.
— Лаура Кламоріс з дому Кламоріс, — впевнено оголосила дівчина. — Основою для заклинання служить магічне коло.
— Чудово, — кивнула мадам Пуфа. — Яка ж різниця між повним заклинанням і неповним?
— У завершеності магічного кола, мадам Пуфа.
— І знову чудово. Сідайте.
Лаура кивнула і сіла.
— Тепер хто мені скаже, на чому засноване завершене магічне коло? Може, ви, юначе, що невпинно позіхає в присутності вчителя? — глянула мадам Пуфа на сусіда Майї.
Хлопець так швидко стулив рота, що клацнув зубами. А коли підвівся, виявився зовсім невисоким. Навіть нижче Майї.
— Стефан Доброжан. Завершене магічне коло містить три руни, що визначають функцію, форму і міцність.
— Правильно, — трохи здивовано кивнула чародійка. — А як ми можемо побачити магічне коло?
— Зазирнувши за Завісу.
— І що таке Завіса?
— Це термін, яким ми називаємо здатність наших очей розрізняти ману навколо нас. Перемикатися на магічний зір можуть лише обдаровані магією.
— Добре, сідайте, Стефане. З вами все не так погано, але постарайтеся на моїх уроках стримуватися від тяги до сну.
— Прошу вибачення, мадам Пуфа.
— З чого ж плететься магічне коло? Що ми бачимо за завісою? Може, ви нам скажете, юна леді? — зупинила погляд жінка на сусідці Стефана.
Майя відчула, як живіт стиснула крижана долоня. Вона встала, і погляди декількох десятків очей встромилася в неї. Ще ніколи не знаходилася в центрі уваги такої кількості людей.
— Ем... Магічне коло плететься...
— Ви не представилися, — перебила її мадам Пуфа. — Проявіть елементарний етикет. Не кожному в цій аудиторії відома ваша панська персона.
Щоки спалахнули. Майя проковтнула в’язку слину і заговорила, сподіваючись, що голос не затремтить:
#423 в Любовні романи
#96 в Любовне фентезі
#33 в Молодіжна проза
#7 в Підліткова проза
Відредаговано: 16.11.2026