Академія Міста Химер
Пролог
— Виходимо? — пошепки запитала Майя.
— Давай ще трохи почекаємо, — нервово зауважив Ельдар, дивлячись крізь щілину дверцят.
Вона не сперечалася. Виходити з укриття не поспішала – раптом батько щось забув і ще повернеться. Або побачить їх в академії, коли вони разом йтимуть коридором. Ні, тут хоч і тісно, але безумовно безпечно. Та й дихання Ельдара заспокоювало...
Думки Майї перервалися. Вона підняла очі на одногрупника і зрозуміла, що вони стоять зараз майже впритул. Він притиснув її до бічної стінки шафи й все ще тримав за руку. У цій темряві Майя майже не бачила його обличчя, але відчувала тепло від його тіла, чула дихання і навіть запах. Майї подобався його запах. Особливо коли він змішувався з його одеколоном із нотками хвої. Вона потай ловила цей аромат, коли одногрупник підходив до неї близько.
Дівчина помітила, що Ельдар дивиться на кабінет вертикальними зіницями. Його очі поблискували синявою. Вона згадала, як перший раз побачила ці очі. Теж в кабінеті батька, в темряві. Тоді вона дуже злякалася, але зараз їй захотілося ближче роздивитися їх.
Підкоряючись цікавості, Майя трохи підвелася навшпиньки. Ельдар помітив її рух і опустив на неї погляд. Райдужки його очей переходили по краях у відтінок темніший, дуже схожий на опівнічний. Кольори такі глибокі, що в них хотілося потонути. Майя побачила, як вертикальні зіниці Ельдара розширилися. А потім він схилився до неї...
#856 в Любовні романи
#192 в Любовне фентезі
#68 в Молодіжна проза
#12 в Підліткова проза
Відредаговано: 19.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
