1.2

Майя відмітила, як уважно всі дивляться на Ельдара. Впливові та сильні маги стежили за кожним його рухом, наче оркестр за диригентом.

Вони слухали його, довіряли, радилися з ним. Навіть батько, ректор Академії, дослуховувався до кожного слова молодого чарівника. А ще рік тому Ельдар ходив з нашийником, як упійманий звір. Майя дивилася на хлопця, бачачи, як бранець раптом став головною фігурою у замку. Старші чарівники дивилися на нього з повагою, як до рівного. Що зрозуміло — він єдиний за столом, хто зумів обіграти найнебезпечнішого ляльковика Цвіточа самостійно.

— Спершу я припустив, що можна знищити маску. Якщо контролю над тварюками не буде, може Маскарон не ризикне їх створювати, — продовжував Ельдар. — Професор Чуб, як думаєте, як швидко можна створити подібний артефакт?

— Такі артефакти не створюються за день-два. Потрібні місяці. — Декан майстрів задумливо погладив сиву бороду. — Інакше б маг не намагався повернути її.

Ельдар узяв маску і посміхнувся.

— Дякую за відповідь, професор Чуб. Враховуючи обставини, у мене є хороші новини та погані. Хороші — не думаю, що найближчим часом Маскарон створить Армію. — Побачивши спантеличені погляди, він розгорнув до них маску, показуючи заклинання на звороті. — У нас зараз прототип «жезла всевладдя». Маскарон створив унікальне прокляття, прив'язане до цього артефакту. Він збирався нацькувати тварюк на місто, впевнений, що маску не використовують проти нього. На ній були захисні чари, і ніхто не міг вдягнути артефакт. Але нам пощастило — дехто зумів зняти чари мага. — Ельдар подивився на Майю. За його поглядом усі повернулися до дівчини.

Серце Майї пропустило удар. Вона розуміла, про що думає зараз Ельдар. Він складає в голові всі дивності, які бачив у її магії. Якщо інших вона могла переконати, що Маскарон просто добре навчав її, Ельдар точно знав — маг би не став показувати їй, як зняти захист з його головного скарбу. І ніби здогадувався, що вона недомовляє.

Але юнак відвів погляд і продовжив:

— Тепер, якщо він створить тварюк зараз, ми можемо використовувати маску для їхнього контролю. Він розуміє це і не призиватиме армію, поки не створить нову маску.

— Ти впевнений? — запитав ректор.

— Так, — кивнув Ельдар. — Маскарон не створить чудовиськ у найближчий повний місяць. Це хороша новина. А погана — я ніяк не міг завершити магічне коло з руною Засновника, тому що головні три руни у ньому унікальні та заховані у самоцвітах Засновників. Але артефакти інших Яхонтів втрачені, як і їхні нащадки. Тому мені теж знадобиться більше часу для створення антипрокляття.

— То в чому ж наш козир, якщо маску Маскарон створить нову, а два інших самоцвіти втрачені? — Запитала пані Роксан. — Не до цього повного місяця, то до наступного, але він почне війну.

— Ми маємо час, — просто відповів Ельдар. — І це вже набагато підвищує наші шанси. Якщо знайдемо майстерню та знищимо її — виграємо ще більше часу.

— І що? Він створить нову майстерню.

— Не знаю, що в нього там за майстерня, але створити її не так просто. Інакше б він не морочився з її місцем. Він виконав велику роботу — пожежу Рубінового замку, будівництво Академії, посилення Джерела. Щоб він не створив, ця незвичайна майстерня. Знайдемо її, зірвемо йому весь план війни. Він не такий невразливий, як переконав усіх. Коли він зрозуміє, що більше не контролює ситуацію, він почне робити помилки. — Ельдар хитро посміхнувся, повернувши до себе білий лик. — І залишиться тільки загнати його в пастку, де я з ним покінчу назавжди.

— Ельдар буває страшним, — тихо подав голос Стефан. — Крутим та страшним. Ось що дає розкішний прес.

Дівчата обернулися до нього. Хлопець заворожено стежив за однокурсником.

— Схоже, Ельдара тобі не до вампірки треба ревнувати, — прошепотіла Лаура Майї.

Та смикнула краєм губ. Крім теорії друга про всесильний прес, вона чудово розуміла почуття Стефана. Вона-то знала, яким стає Ельдар, коли справа стосується Маскарона. У ньому ніби прокидається демон. Підступний та нещадний. Розважливий та кровожерливий. Під пару Аллану, його вчителю...

Майя перервала цю думку, вважаючи за краще не сильно замислюватися, як їм пощастило, що Ельдар на їхньому боці. І не уявляти, який би вийшов із нього злий геній, якщо його побоювався інший злий геній.

— Майя, що думаєш?

Дівчина кліпнула, повертаючи увагу до столу. Ельдар знову дивився на неї, а з ним — решта.

— Як тобі цей план? — запитав він.

Майя не одразу зрозуміла, чому Ельдар запитує про це її, а не старших чарівників. Але здогадалася, що приховано під запитанням: вона провела з Алланом не один місяць, вивчаючи його звички та характер. І про нього могла сказати більше, ніж усі присутні.

Дівчина опустила погляд на свій список у руці, що склала напередодні.

— Коли я думаю про цю майстерню, згадую, як Аллан згадував, що поверне армію за одну ніч. І я все запитую, як він це проверне, якщо минулу армію він збирав роками. — Майя встала і підійшла до столу. — Яким би чином він не планував використовувати прокляття, не думаю, що він повторюватиме свої ходи з минулої війни. Він розуміє, що це зробить його передбачуваним. Ще я помічала за ним дивні речі.

— На зразок планів захопити світ? — посміхнувся професор Білозір.

— Останні роки він забороняв своїм підданим нападати на мешканців міста.

— Можливо, щоб самому викрадати людей, але щоб кількість зниклих не зростала надто помітно і не привернула уваги, — припустив ректор. — Хто знає, скільки нещасних він зібрав для перетворення.

— Це має сенс, — погодилася Майя. — Я згодна з планом Ельдара. Знайдемо майстерню — схилимо шальки терезів на нашу користь. Найбільше у світі Маскарон біситься, якщо гра виходить з-під його контролю. Наше завдання відтягувати початок війни якомога довше не лише заради нас, а й заради мирян, які повинні бути сосудами для прокляття.

Чарівники закивали.