Розділ 17.3

Дем подзвонив бабусі і, коротко пояснивши ситуацію, відключився, щоб вона не стала бурчати і відчитувати всіх нас по кристалу зв'язку за самодіяльність.

Через 10 хвилин, коли ми вже допивали чай на кухні, архімагеса Тіррена перенеслася до нас разом із Айною.

— І що ви вже встигли наробити? — вона окинула мене і мага Кадвалара невдоволеним поглядом, ніби ми були головними винуватцями всіх неприємностей.

— Ми зловили Арейну! — поспішила я повідомити їй, хоча Дем вже про це сказав.

На обличчі Айни відобразилася суміш радості та полегшення. Їй що архімагеса нічого не сказала?

— З нею все гаразд? — Айна підійшла до нас.

— Їй трохи дісталося, але судячи з того, як вона лається зі своїм колишнім хлопцем, її життю точно ніщо не загрожує, — відповів маг Кадвалар.

— Я можу її побачити? — Айна з надією глянула на викладача.

— Вона зачинена у підвальній кімнаті. Побачити її поки що не можна, — похитав головою маг Кадвалар. — Розмовляти через зачинені двері теж немає сенсу, вона з хлопцем цим лається, не думаю, що вона буде з тобою мила. Краще почекай, коли ми її перетворимо у світлу, тоді побачиш і поговориш. Арейна поки що все ще злий демон.

Айна з розумінням кивнула і сіла за стіл. Архімагеса Тіррена залишилася стояти, нервово постукуючи своїм посохом по підлозі.

— Магу Кадваларе, — архімагеса Тіррена говорила тихо, спокійно, але її холодний голос цілком міг перетворити всіх нас на крижані скульптури, — ви усвідомлюєте, яку дурість зробили? Ви ризикували життям, здоров'ям та магією моєї студентки! Ви ризикували життям мого онука! Ви взагалі розумієте, що я можу вас не лише звільнити, а й у в'язницю засадити за таку витівку?

— Звільняйте! — пирхнув маг Кадвалар. — Я не горів бажанням у вас працювати, архімагесо Тіррено! Ви мене запросили. Чи ви забули?

— Не забула, — прошипіла архімагеса Тіррена. — Тільки я думала, що у вас з віком хоч трохи розсудливості додалося, магу Кадваларе. Але ні! Роки йдуть, а розуму не додається!

Боячись, що станеться непоправне, я підскочила зі стільця і звернулася до архімагеси Тіррени.

— Архімагесо Тіррено, не сваріть мага Кадвалара, будь ласка! — я подивилася на ректорку благаючим поглядом. — Це все моя провина! Я його попросила допомогти зловити Арейну. Якщо кого карати за цю витівку, то тільки мене. Ініціатором була я, а не маг Кадвалар.

Архімагеса Тіррена насупилась, невдоволено похитала головою.

— Гарна спроба, Кетто, але маг Кадвалар — ваш викладач і несе за вас відповідальність. Навіть якщо ви щось йому пропонуєте, погодившись, він є головним винуватцем і він це чудово знає. Правила вигадувала не я. Вони створені міністерством освіти.

— Але все закінчилося добре, архімагесо Тіррено! — я не могла дозволити їй покарати нашого викладача, я не могла його так підставити.

— Добре? — архімагеса Тіррена невдоволено підняла брови. — У підвалі замкнена темна і лише демони знають, чим це може скінчитися.

— Усе закінчиться перетворенням Арейни на світлу, — пообіцяла я.

Архімагеса Тіррена шумно зітхнула. Їй безперечно не подобалося те, що відбувається.

— Бабусю, — Дем підійшов до архімагеси і, взявши її за руку, посадив за стіл, — у нас все під контролем. Ти даремно переживаєш. Всі живі, здорові, адже сама бачиш.

— Звісно, всі здорові! — пирхнула архімагеса. — Як же може бути інакше, якщо в команді є цілитель?

Я закотила очі. Проникливості архімагесі Тіррені явно не позичати.

— Хто був поранений до того, як ти взявся за зцілення, Деме? — архімагеса Тіррена суворо подивилася на онука.

— Та всі відбулися кількома саднами з синцями, в цілому… — зам'явся Дем.

— Крім? — архімагеса Тіррена нетерпляче забарабанила пальцями по столу, примруживши очі.

Я не витримала і сама у всьому зізналася.

— Крім мене. Я ходячи катастрофа, знаю. Але вже все гаразд.

— Ех, Кетто, Кетто… — архімагеса несхвально похитала головою. — Ти ж знаєш, що недостатньо хороша поки що в бойовій магії. Чому тебе так тягне у всілякі неприємності?

— Я хотіла допомогти подрузі. Якби не я, ми б упустили Арейну, а її колишній хлопець перетворився б на темного. А він, як і Дем з цілительством та регенерацією! Не можна такого до темних відпускати!

— І що ж ти, Кетто, такого важливого зробила для врятування Арейни? — архімагеса Тіррена дивилася на мене з сумнівом. Вона чудово знала, що особливі таланти в мене лише в зіллєварінні є, в іншому мої навички і знання досить посередні. — Я хочу знати всі подробиці.

Я подивилася на Дема, шукаючи підтримки. Я не була впевнена, чи варто архімагесі Тіррені знати все. Не зносити мені голови, якщо вона дізнається, що я пішла стежити за темною самотужки.

— Або ти кажеш мені все з власної волі, Кетто, — від уваги архімагеси не сховалися мої сумніви, — або я скористаюся зіллям правди.

— Але для його використання на студентах потрібен дозвіл міністерства! — обурилася я.

— Ти диви, яка розумна! — пробурчала архімагеса, криво посміхнувшись. — Ми не в академії зараз. Ситуація взагалі не стосується навчального процесу. Я з тобою зараз не як ректор розмовляю, тож можу використовувати будь-які методи.

— Бабусю! — тепер уже обурився Дем.

— Що «бабусю»? Я вже 25 років бабуся! Розповідайте мені всю правду чи отримаєте по повній програмі.

— Ви ж сказали, що ситуація не стосується навчального процесу, — я продовжувала сперечатися, але вже не так упевнено. — Хіба ви тоді можете покарати нас?

— Я можу все і навіть більше. Не спокушай долю, Кетто Віралані.

— Це вже якась диктатура… — пробурчала я.

— Так, я така, — архімагеса самовдоволено посміхнулася. — І що ти зробиш, Кетто? У міністерство доповіси? І як потім Дему в очі дивитися будеш?

Архімагеса Тіррена знала, куди бити. Служба в імператорському бойовому загоні не пройшла для неї даремно.

— Бабусю, може, годі загрожувати? — Дем кинув на неї невдоволений погляд. — Так, ми ризикували, але не сталося нічого незворотного.