Розділ 16.4

— Підемо вчотирьох: ви, хлопці, і я зі своїм знайомим із пошукової групи. Він не особливо важлива особа в поліції, але хороший бойовий маг. Він не відмовить мені у підтримці.

Тут настав час ображатись мені. Я також хотіла приєднатися до них. Я що даремно стільки часу витрачаю на додаткові заняття в архімагеси Тіррени? І Ніда також цілком могла б приєднатися, підтримати Івера. Адже їй бойова магія куди ближче, ніж мені.

— Я теж хочу.

— Кетто, там може бути небезпечно, — заперечив маг Кадвалар. — Адже ти не бойовий маг.

— Але я теж хочу допомогти… — якщо туди прийде Арейна, я не пробачу собі, що пропустила найцікавіше.

— Люба Кетто, — маг Кадвалар говорив м'яко, але погляд його був суворим, — тобі там не місце. Ти будеш нас відволікати, якщо Арейна нападе. Можливо, вона прийде не одна. Якщо ми її спіймаємо, то я покличу тебе допомагати з ритуалом перетворення. Тож не хвилюйся, ти теж візьмеш участь у порятунку Арейни.

Допомагати у ритуалі — це, звичайно, добре, але зовсім не те, чого я хотіла. Я маю придумати, як піти разом з ними. Я відчувала: нам пощастить.

Як я не намагалася вмовити Дема взяти мене з ними — він був непохитний. Дем вважав, що моїх навичок недостатньо, щоб боротися з темними магами, якщо вони прийдуть, і замість захисту колишнього хлопця Арейни і порятунку самої Арейни, йому доведеться захищати мене. Я розуміла, що він правий, але я дуже хотіла побачити все на власні очі. Я вирішила, що піду туди таємно. Дізнавшись у Айни, де живе колишній хлопець її сестри, я дісталася туди заздалегідь і почала чекати на нашу групу, причаївшись у тіні будинків.

Погода видалася на рідкість жахливою: колючий сніг дряпав мені обличчя, крижаний вітер пробирався під одяг. Такі холодні зими у нас були нечасто, тому я одяглася недостатньо тепло і вже встигла добряче замерзнути, коли на безлюдній вулиці з'явився одинокий жіночий силует. Можливо, я не звернула б на дівчину уваги, зрідка тут все ж проходили люди, але вона йшла, постійно оглядаючись, і одягнена була в легкий балахон з капюшоном. Зовсім непридатний одяг для зими.

Дівчина зупинилася неподалік від мене і ще раз озирнулася довкола. Нічого не помітивши, вона рушила до будинку Кадерна Віані. Я нутром чула: то Арейна. Неприємний шлейф темної магії за нею я теж відчувала. Але де наші? Вона ж зараз перетворить Кадерна на темного чи ще гірше — уб'є! Хоча навряд чи вб'є, такий цінний маг їм знадобиться. Але… Раптом?.. Я не могла стояти осторонь.

Зібравши всю свою хоробрість і згадавши всі уроки архімагеси Тіррени, я вийшла зі схованки.

— Арейно! — звернулася я до дівчини. — Це ти?

Дівчина зупинилася і, різко обернувшись, підняла руки, готуючись атакувати за необхідності.

— Ти хто? — переляк на її обличчі зник одразу, коли вона мене побачила. Звичайно ж, хто злякається невисоку худеньку студентку, яка сама ледь не тремтить від страху?

Світло ліхтарів осяяло обличчя дівчини і тепер я точно знала: переді мною стоїть Арейна. Я бачила її фотографії, але й без них змогла б впізнати дівчину — вони з Айною були дуже схожі.

— Подруга твоєї сестри, — чесно відповіла я. — Айна дуже за тобою сумує.

— Я потім за нею прийду, — Арейна посміхнулася. — Втім, ти можеш допомогти мені привести її. Та й сьогодні станеш у нагоді, якщо будеш на моїй стороні. Пропоную добровільне перетворення: швидко й не боляче. Насильне, на жаль, може завдати тобі болю. Знаю, проходила.

Ставати темним магом у мої плани точно не входило. Я обережно почала збирати магію в собі, щоб трансформувати її в щит, так, щоб Арейна не зрозуміла моєї стратегії. Я знала, що не зможу її перемогти в поєдинку, але могла б захиститися до приходу наших. І чому вони й досі не прийшли? Повинні були підійти до 8-ої вечора, а вже пройшло зайвих 15 хвилин. Потрібно потягнути час.

— І що, як воно бути темною? — спитала я, вдаючи, що зацікавилася пропозицією Арейни. — Чи справді стаєш набагато сильнішою?

— Дізнаєшся сама, коли я тебе перетворю, — Арейна продовжувала кривити рот у своїй хитруватій посмішці.

— Та хотілося б знати заздалегідь на що я йду, — я усміхнулася їй, намагаючись, щоб мій голос звучав легко і невимушено.

— Я думаю, ти чудово обізнана про здібності темних, як і всі інші. Чутки про нас не брешуть. Вибач, не знаю твого імені.

— Кетта.

— Так ось, Кетто, давай без прелюдій. Якщо ти подруга Айни, значить, студентка. Якщо ти студентка, значить, набагато слабша за мене. Я була першокласним бойовим магом, будучи світлою, зараз я набагато сильніша. Ти не встоїш проти мене. Краще погоджуйся добровільно. Тут таке місце, що люди рідко ходять, не буде кому допомогти. Айна, я так розумію, з тобою побоялася йти, а ти вирішила погеройствувати. Мене професіонали спіймати не могли. Тобі також не вдасться. Давай не витрачатимемо енергію одна одної. Мені вона потрібна, щоб перетворити Кадерна.

— Ви розійшлися. Навіщо він тобі?

— Я не думаю, що тебе це стосується, Кетто. Ти нічого не знаєш про мої стосунки з ним. То ти зробила вибір?

— Так, — кивнула я.

Наче він у мене був! Я не змогла б зрадити себе.

— І? — посмішка Арейни почала дратувати мене. Думаю, Айна не образиться, якщо я запущу в неї пару вогняних куль.