Розділ 12.4

Зрозумівши, що ніхто нічого не пояснюватиме, студенти потихеньку почали розходитися. Я разом із Демом піднялася до бібліотеки.

— Що з Айною? — спитала я його, коли ми залишились самі. До бібліотеки ніхто зі студентів поки не дістався. Напевно, всі пішли в їдальню пити каву та обговорювати те, що сталося. — Чому тобі не вдалося її зцілити? Я думала, ти будь-яку хворобу чи поранення вилікувати можеш.

— Я теж так думав, — Дем насупився. Він безперечно був злий на себе за те, що не впорався. — Виявляється, є такі хвороби, які магією не зцілиш. Айну отруїли якоюсь сильною отрутою і, схоже на те, що вилікувати її можна тільки зіллям-протиотрутою. Щоб зрозуміти склад отрути, потрібен аналіз крові Айни. Тоді можна буде створити протиотруту.

— Але навіщо твоя бабуся перенесла Айну до лікарні, якщо архімагеса Марева шукатиме протиотруту?

— Щоб підтримувати Айну у стабільному стані, поки ліки готуються. Тільки в лікарні є кристали, які підживлюють хворого енергією і не дають померти.

— Все так погано? — сльози знову навернулися мені на очі.

Дем підійшов до мене і обійняв, втішаючи.

— Буде погано, якщо архімагеса Марева нічого не вигадає.

— Не драматизуй, Деме! — архімагеса Тіррена так раптово з'явилася з портала, що аж налякала мене. — Айна не помре. А все інше можна виправити.

— Який її стан зараз? — спитала я, витираючи сльози.

— Задовільний. А тепер ходімо до мого кабінету. Треба з'ясувати, хто отруїв бідолашну дівчинку.

Утрьох ми вирушили до кабінету архімагеси, вона поставила на двері руну-замок і на кімнату — яка приглушувала звуки, і тільки тоді активувала об'єднуючий артефакт. Ми разом дивилися, що відбувалося з Айною, але, на перший погляд, нічого підозрілого не помітили. Ми переглянули три рази і тільки тоді я звернула увагу, що Айна зіткнулася з одним із студентів, коли несла тацю з їжею до нашого столика.

— Ось! — вигукнула я, тицяючи пальцем у зображення в повітрі. — Схоже, їй підсипали щось у їжу, коли вона зіткнулася з цим хлопцем.

— Так, справді, — архімагеса Тіррена уважно придивилася. — Щось я втрачаю хватку, не помітила одразу. Ото хитро, бестії, придумали. Зовсім непомітно. Що ж, дякую за допомогу, дітки, можете бути вільні. Я зараз викличу до себе цих негідників і всиплю їм по перше число!

— Посохом відлупцюєте? — усміхнулася я вперше з моменту інциденту з Айною.

— Допитаю, розповім їм, які вони покидьки, а потім виключу з академії. Але мені хід твоїх думок подобається, Кетто, — в очах архімагеси Тіррени затанцювали лукаві вогники. — Шкода, що за фізичні покарання студентів влетіти вже може мені від міністра. Тож спокушати долю я не буду.

Ми залишили архімагесу Тіррену розбиратися з кривдниками Айни, а самі повернулися до бібліотеки. Якраз прийшло кілька студентів за книгами і Дем ними зайнявся, а я тинялася туди-сюди, не знаючи, чим себе зайняти. Аж раптом мені на думку спала чудова ідея! А чому б мені не зайнятися пошуками протиотрути? Я ж добре розуміюся на зіллєварінні.

— Я піду до архімагеси Мареви, — крикнула я Дему і зникла за дверима.

Спустившись на перший поверх, я побігла у бік лабораторії. Напевно, архімагеса Марева там. Постукавши, я влетіла до неї і зупинилася біля порога.

— Ти щось хотіла, Кетто? — архімагеса Марева відірвала очі від книги.

— Так. Я хочу допомогти. Я добре знаюся на зіллях. Чи можна мені дізнатися склад отрути?

Я дуже боялася, що архімагеса Марева мені відмовить, але вона тільки втомлено зітхнула і покликала мене до себе жестом. Я підійшла до її столу. Він був весь завалений книгами та паперами із записами. Витягнувши один із аркушів і взявши чистий, архімагеса Марева простягла їх мені.

— Ось, перепиши собі. Раптом у тебе вийде. Чесно кажучи, я розгублена. Вперше зустрічаю таку отруту. Схоже, що вона розроблялася індивідуально. Я поки що не можу підібрати до неї протиотруту. Ти ж знаєш, як перевіряти чи робочу протиотруту ти створила?

— Так, звичайно.

— Тоді йди. Можеш скористатися лабораторією у підвалі. Там є запаси інгредієнтів і ніхто не заважатиме. Успіхів, Кетто!

— Вам теж, архімагесо Марево!

Я вийшла з лабораторії, міцно стискаючи в руці папірець зі складом отрути. Тепер і я почувала себе розгубленою. Як же так? Навіть архімагеса Марева не може знайти протиотруту! А вона ж найкращий зіллєвар, якщо не у всьому Муірні, то в Мірравелі точно. Чи зможу я розробити протиотруту? Мене мучили сумніви. Я хоч і краща за інших студентів, але до рівня архімагеси мені ще далеко. Тим не менш, я повинна спробувати. Раптом мені просто пощастить?..