Розділ 10.4

Вислухавши історію Айни, Дем погодився допомогти їй.

— Не знаю, чи дозволить тобі маг Кадвалар брати участь у пошуку сестри Айни, але мені він точно не заборонить.

— А чому він може мені заборонити?

— Ти його студентка і він несе за тебе відповідальність у стінах академії. Якщо з тобою щось трапиться, особливо щось пов'язане з його предметом, бабуся йому голову відірве. І не лише бабуся. Приїдуть розбиратися міністри зі столиці, а це вплине і на бабусю. Ще одного конфлікту з ними маг Кадвалар не винесе. Тож якщо він заборонить тобі брати участь, то не наполягай. Добре, Кей?

Мені, звичайно, хотілося особисто знайти Арейну Толені і навчитися перетворювати темних магів на світлих, але я не хотіла створювати проблем академії. Нехай я стала менше довіряти магу Кадвалару через ту історію з його другом, але підставляти архімагесу Тіррену я точно не хотіла. Домовившись із Демом, що завтра він підійде після закінчення заняття з захисту від темної магії, я пішла спати. Надто вже емоційним видався день. Я потребувала гарного відпочинку.

Під час сніданку ми отримали повідомлення про те, що перша пара скасовується і замість неї проведе загальну лекцію архімагеса Тіррена. Напевно, вона збиралася поговорити зі студентами про Айну і недоречність забобонів. Я зраділа, що архімагеса до мене прислухалася, а ще тому, що не доведеться йти на нудну лекцію з теорії ворожіння. Вона була обов'язковою для першого курсу, але мало кого захоплювала.

— Мої дорогі діти! — дочекавшись, коли всі зберуться у величезній святковій залі, архімагеса Тіррена почала свою промову. — Усім нам страшно через появу темних магів у місті. Навіть мені, — архімагеса посміхнулася. По залі прокотилися смішки. — Однак страх — не привід поводитись нерозумно і ображати товаришів. Всім вам зараз викладають історію та захист від темної магії і ви повинні розуміти, як вона працює. Упередженням і забобонам тут не місце. Ви — студенти кращої академії міста Мірравель, недарма названої на честь міста, а не старигани, що вижили з розуму. Я не дозволю вам ганьбити академію. Відтепер за словесну образу іншого студента, чиї рідні чи друзі зазнали нападу темних магів або були перетворені ними, ви отримуєте догану. Три догани поспіль — виключення із академії. За фізичні знущання над такими студентами ви будете виключені негайно. Жорстокі часи вимагають жорстких заходів, панове студенти. Рекомендую вам уважно слухати лекції мага Кадвалара, він роз'яснить, чому близькі постраждалих від темних магів не несуть для вас загрози, а також не мають відношення до того, що трапилося з постраждалими. Вам все зрозуміло?

По залі промайнули невиразні «так» і «добре». Ніхто навіть не ризикнув заперечувати ректорці. Архімагеса Тіррена вміла бути жорсткою, коли треба, недарма, студенти її побоювалися. Але вона завжди була справедливою.

— Є питання? — архімагеса обвела натовп студентів суворим поглядом.

Дехто ризикнув поставити запитання. Одних цікавило, як відстежуватимуть порушників, інші питали, чи розслідуватимуть випадки зі знущаннями, аби випадково не покарати безневинних.

— Відслідковувати я буду магічним способом, — відповіла архімагеса. — Яким —вас не стосується. Розголошення може сприяти маніпуляції з цим способом та перешкодам у його роботі. Але повірте мені на слово, панове студенти, він працюватиме чітко та без збоїв. Розслідування будуть непотрібні. Якщо більше питань немає, то можете бути вільними. Ідіть готуйтеся до наступної пари.

   Архімагеса Тіррена вийшла із зали, залишивши студентів обговорювати отриману інформацію. Я вибігла слідом за нею. Мені дуже хотілося дізнатися, який вона придумала спосіб стеження.

— Архімагесо Тіррено, а мені розкажете про спосіб стеження?

— Розкажу, — архімагеса повернулася в мій бік, ледь помітно кривлячи рота в усмішці, але не зупинилася. — Тільки у моєму кабінеті. Тут багато зайвих вух.

У мене було трохи часу до наступної пари, тож я піднялася разом з архімагесою до її кабінету. Вона наклала на нього руну тиші, яка не дозволяла будь-яким звукам виходити за межі кімнати, і запропонувала мені сісти на диван.

— Тільки не думай нікому розповідати. Навіть своїй Ніді.

— Добре. А Дему можна?

— Дем і так знає. З ним можеш обговорювати. Так от, слідкувати за порядком будуть зачаровані предмети. Я наповню їх магією, накладу необхідні руни та розставлю їх у різних місцях академії. На можливі жертви знущань, таких як Айна, я накладу руну-маячок, яка посилатиме сигнал слідкуючим предметам у разі небезпеки. Я вже отримаю сигнал на артефакт, що об'єднує всі слідкуючі предмети, і зможу отримати з нього зображення події. Ось такий нехитрий спосіб.

Нехитрий?! Мені б зроду у житті таке не спало на думку! Архімагеса Тіррена — вельми розумна жінка, коли до таккого додумалася.

— Ніколи ні про що подібне не чула, — зізналася я.

— Просто ти не служила в загоні бойових магів імператора, — архімагеса Тіррена поблажливо посміхнулася. — Ми й не таке вигадували. Імператорські бойові маги — це ж тобі не безмозка армія. Ми — елітний підрозділ, який, крім битв, ще й розслідуваннями займається. А в такій роботі дуже потрібні мізки, Кетто.

— Нашій академії пощастило з вами, бабусю Тіррено.

— Не підлизуйся, Кетто, все одно тобі не уникнути нічної роботи.

— Що? Якої? — здивувалася я.

— Будеш з Демом допомагати мені виготовляти слідкуючі предмети і розставляти їх по академії.

Я мало не застогнала. Це ж робота на всю ніч!

— А що мені за це буде?

— З академії не вилетиш, — розсміялася архімагеса.

Я насупилась. Я, звичайно, нічого не мала проти того, щоб попрацювати на благо академії, тим більше, що сама підштовхнула архімагесу до такого рішення, але й без сну я обійтися не могла.

— Гаразд,— бачачи, що я готова розсердитися, архімагеса Тіррена поспішила мене заспокоїти. — Буде тобі 10 балів із бойової магії за допомогу та відгул на завтра, щоб виспатися. Влаштує?