Розділ 7.1

Повернувшись до академії, я одразу ж попрямувала до кабінету ректора. Дем хотів піти зі мною, але я сказала, що впораюся сама. Постукавши, я не стала чекати дозволу і рішуче увійшла всередину. Архімагеса Тіррена сиділа за своїм столом і щось читала.

— Кетто Віралані! — архімагеса підвела голову і суворо на мене подивилася. — Ти чого вдираєшся в мій кабінет?

— Поговорити треба.

— Говори, — архімагеса кивнула на стілець, що стояв навпроти її столу, пропонуючи мені сісти.

Я сіла. Потім встала і, спершись на край столу, посунулася вперед, щоб бачити все, що приховує архімагеса у своїх яскраво-блакитних очах.

— Мені Кадвалар Павадані все розповів! Чому ви так несправедливо вчинили з людиною?

— Ай,— архімагеса Тіррена невдоволено махнула рукою,— старий пень тобі розповів усякого, а ти й вуха розвісила.

— Ви зганьбили його репутацію, посприяли тому, що його вигнали з імператорських бойових магів! — палала я праведним гнівом.

Архімагеса Тіррена затулила обличчя рукою і зітхнула. Я не могла зрозуміти, їй соромно чи я її дратувала своїми звинуваченнями.

— Сядь, Кетто, — архімагеса Тіррена прибрала руку від обличчя і в її очах я побачила втому. Все ж таки, сором їй невідомий, її просто злила вся ця ситуація.

Я знову сіла.

— Кадвалар Павадані використовував неприйнятні для імператорського бойового мага прийоми. Він сам зіпсував собі репутацію своїми необдуманими вчинками. Можливо, я діяла надто різко і помилилася щодо того, що темних не можна вилікувати, але це було в минулому. Зараз важливо навчити студентів захищатись від темних магів.

— Для мага Кадвалара все далеко не в минулому, він досі ображений, архімагесо Тіррено.

— Значить, він не прийде до академії? — знову зітхнула архімагеса. Схоже, вона теж не була у захваті від кандидатури Дема на посаду викладача.

— Прийде, якщо ви особисто перед ним вибачитеся і самі його попросите прийти, а не посилатимете студенток. Він мені так сказав.

Архімагеса Тіррена похитала головою і знову затулила обличчя рукою. Здається, вона була у серйозних роздумах.

— Щоб його!.. — буркнула вона, підводячись з-за столу. — Доведеться йти до цього впертюха. Студенти важливіші за принципи. Вільна, Кетто.

Архімагеса Тіррена поспіхом виштовхала мене зі свого кабінету, але ледве зачинивши двері, я побачила, як під щілиною між дверима і підлогою, мигнув спалах світла — архімагеса перемістилася власним порталом. Сподіваюся, вона буде розважливою та не дозволить особистим почуттям переважити над обов'язком.

  Зранку у розкладі занять ми побачили зміни. Усі курси, від 1-го до 3-го, отримали нову пару «Історія та захист від темної магії». У нас її поставили сьогодні, 4-ою парою. Просто чудово! Всього 2 години, щоб пообідати і перепочити перед додатковим заняттям із бойової магії. І треба було мені на нього записатися! Все заради Ніди.

— Усі ви знаєте зі шкільного курсу, що з самого зародження Муірна в ньому знаходився портал в один із темних світів, що інакше називається демонічним, — після вітання розпочав свою лекцію Кадвалар Павадані. Багато студентів вже відверто позіхали, мріючи про обід та відпочинок, але я слухала уважно. — Існує теорія, що колись Муірн був частиною демонічного світу, який свого часу врятували боги і заселили світлими магами, але, як ви розумієте, це релігійні вигадки, які не були офіційно підтверджені. Проте навіть люди, далекі від віри в богів, часто погоджуються з цією теорією. Ми не станемо її особливо торкатися, тому що для нас важливіше не саме походження темної магії, скільки способи захисту від неї.

— Але ваш предмет називається також і історією темної магії, не лише захистом, — заперечив один із моїх одногрупників, чиє ім'я я так і не запам'ятала — я мало з ким спілкувалася зі своєї групи.

— Так, юначе, історію ми теж будемо вивчати, але виключно офіційні теорії і виключно для кращого розуміння принципів роботи темної магії. Отже, продовжимо. Записуйте. У давнину світлі маги постійно боролися з темними силами, вони приходили до них спочатку не у вигляді людей, а у вигляді демонів. Ми знаємо їх як героїв — Кеттілія Йодарі та Асгорн Варн були реальними людьми, що боролися з демонами, але битви їх, як і особистості, згодом прикрасили. З розквітом цивілізації та розвитком світлої магії портал у демонічний світ був запечатаний. То були золоті часи, без демонів та темної магії. Ми жили у мирі та спокої, розвивалися, удосконалювалися, пізнавали світ. Ми й думати забули про темних магів, наївно вважаючи, що їхній світ загинув за нашими печатками. Але ні. Знайшлися ті, хто не забув і продовжив вивчати все, що було пов’язано з демонами. І як часто буває, великі знання приносять великі біди: група магів, що прагнула слави і влади, зламала печатки і знову впустила темряву в наш світ. З того часу ми знову і знову боремося за світло, відвойовуючи друзів і рідних у темряви.

— Невже не можна знову запечатати той світ, де темні черпають сили? — і знову питання, тепер уже від дівчини. Треба буде запам'ятати всі їхні імена, бо соромно, що навчаємося разом, а я нікого майже не знаю.

— Ось у цьому вся проблема, — похитав головою маг Кадвалар. — На відміну від древніх героїв ми не знаємо, де вхід у демонічний світ. Вважається, що він на території темних, але перевірити це ми не можемо: темні маги нас туди не пускають. Ми недостатньо сильні, щоб прорватися крізь їхню оборону. Все, що ми можемо — захищатися. І це те, чого я вас навчу на своїх лекціях та практичних заняттях. Отже, діти, сьогодні у нас була ознайомча лекція, далі я навчу вас дієвим способам протистояти темним магам. Наступне заняття у нас в п'ятницю, теж 4-ою парою, і до нього вам завдання написати реферат про одного з древніх героїв — як вони боролися з темними магами. А тепер я хочу познайомитись з кожним із вас.

Всі по черзі почали представлятися і я разом із магом Кадваларом теж постаралася запам'ятати своїх одногрупників. Кінець заняття маг Кадвалар присвятив відповідям на запитання і ми так розмовляли, що ледве почули дзвінок про закінчення пари.